Вітаємо з Новим 2016 роком!


Зі святом вас дорогі наші читачі і колеги!
Нехай Новий 2016 рік і Різдво принесуть у ваші родини мир, благополуччя, добробут і любов. Хай у ваших долях більше не буде тривог і перешкод!
Земля хай миром повниться,
До серця – серце горнеться,
До брата – брат іде!
Хай світ увесь братається,
А небо хай не хмариться

Ніколи і ніде!

1 коммент.:

Під знаком Нового року

Новий рік – пора чудес, подарунків, святкового настрою. Наша філія підготувала і провела низку цікавих новорічних-різдвяних заходів, які із задоволенням відвідали не лише маленькі читачі, а і люди поважного віку.
Розпочали 14 грудня з народознавчим обрядовим календарем «Зима в білім кожушку несе свята у мішку». Два тижні  не замовкав веселий гамір! 


Цікаво пройшли майстер-класи з виготовлення чобітків, листівок, ангелят, новорічних аплікацій 
з учнями 1-4 класів БЗШ№15.





 А яка ж була бібліотечна толока
 «Феєрверк юних талантів» з учнями 5-6 класів!






18 грудня до нас у гості завітав добрий Миколай. Бібліотекарі для дітей-сиріт, інвалідів, переселенців підготували цікаві розваги, а Наталія Жеребньова, фахівець Білоцерківського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, виступила у ролі доброго чарівника.




Не залишила байдужими присутніх дітлахів віртуальна подорож «Різдвяні традиції народів Європи».
25 грудня до бібліотечної толоки приєдналися члени клубу «Надія» Академії пенсіонерів зі своїми новорічними привітаннями та побажаннями.



0 коммент.:

Яскраві ідеї і не тільки...



Кажуть, що під Новий рік 
Що не забажається, 
Про що мріяв цілий рік
Завжди все збувається

   Наша книгозбірня активно включилася у творчий конкурс серед бібліотек Білоцерківської ЦБС на краще креативне оформлення до новорічно-різдвяних свят та проведення інформаційно-розважальних заходів з різними категоріями користувачів.
   Свята вже не за горами й так хочеться помріяти і цього разу... Колектив бібліотеки запрошує всіх у чарівну новорічну казку з вишуканими сніжинками-балеринками, вертепними різдвяними зірками, пустотливими мавпенятами, веселими смішариками, замріяними сніговичками, які хитро підморгують усім відвідувачам. 
   Мандруйте реально і віртуально святково вбраними залами нашої книгозбірні!

Веселі діти у яскравих шапочках поспішають на новорічну ялинку



Сніговички долучилися до Всеукраїнського руху 
"Додай читання!"


Лапландські олені вказують шлях 



Стенд новорічних цікавинок



Мудрі котики запрошують до абонентської зали


Поетичні рядки налаштовують на ліричний настрій


Ваші улюблені українські автори запрошені 
на літературний бал. Впізнайте їх!



Жіночі романи від романтичного Діда Мороза


До ваших послуг детективне агентство "Мороз і К"


Дитячий абонемент готовий зустрічати Новий рк


Святкові побажання для наших читачів


Читальна зала відкрита для всіх


У нас читають навіть смішарики


Новорічні інсталяції приваблюють


Святкові листівки  та сніжинки руками наймолодших



Добрий сніговик збирає побажання


Кумедні мавпочки-сніжинки вітають усіх з Новим роком!








0 коммент.:

Безсмертя народу увічнене в пісні

120 років з дня народження Григорія Верьовки 
…коли почув, як на Полтавщині вибудовують
гармонію наші бабусі, як це ладно, як незвично, –
 зрозумів, що нічого кращого в житті не чув!»
Микола Лисенко
У 1943 році в розпал війни проти гітлеризму був створений Державний український хор, який завдяки таланту й самовідданості його першого керівника Григорія Верьовки став популяризатором, зберігачем і примножувачем нашої пісенної спадщини. На честь засновника колективу його ім'я присвоєнно хору 1965 року.
Григорій Гурійович був неперевершеним хоровим майстром, він давав можливість хору співати вільно, наче без диригента. Кожному здавалось, що він співає, як сам хоче, а це було надзвичайно цінно. 
Як диригент Верьовка був неповторний. Він володів точним і вольовим жестом, винятковою гостротою слуху.
 Найхарактернішою рисою його диригентського стилю слід вважати уміння вчасно підтримати творчу ініціативу колективу, збудити в кожному виконавцеві творчий порив та скерувати його в єдине творче русло. 
Створений Григорієм Верьовкою Національний академічний народний хор перед широким загалом нині зазвичай постає у… Верховній Раді України, виконуючи під час урочистостей Державний гімн. Навряд чи лише про це мріяв його перший керівник, коли під час гастролей 1959 року в Мюнхені, коли якраз хоронили вбитого радянськими спецслужбами Степана Бандеру, розпорядився відразу після вже традиційного для відкриття концерту «Реве та стогне Дніпр широкий» заспівати тужливу «Чуєш, брате мій, товаришу мій…». Розчулені слухачі не змогли стримати сліз, а вже наступного дня через радянське посольство у Німеччині передали розпорядження: назавжди вилучити цю «провокаційну» пісню з репертуару.
Григорій Верьовка все своє життя свято вірив, що "...народна пісня володіє величезною художньо-вражаючою силою. Безперечно, тому її любить народ і її треба пропагувати дедалі ширше й досконаліше..."
Слой-66
Нинішній керівник ансамблю 82-річний Анатолій Авдієвський згадує виступ у Брюсселі 1958-го. У місті саме відбувалася Всесвітня виставка. З'їхалися представники української діаспори з різних країн.
Вони нарядили в національні костюми хлопчика з дівчинкою, — оповідає Анатолій Тимофійович. — Після концерту ті виносять на сцену величезний жовто-блакитний букет. Зал гримить: "Слава Україні!". Дітки стоять, чекають. Верьовка не знає, що робити. Вдає, що не помічає букета. А сам чекає відмашки представника ЦК. Бігає між хористами: "Що робити? Брати? Не брати?" І тут партійний бос говорить: "Беріть". Верьовка запитує: "Точно?" - "Точно". Зітхнули з полегшанням.
Гастролюючи в різних країнах, колектив неодмінно виконував пісні тих народів, перед якими виступав. І мовами цих народів. На початку 60-х pp. у його репертуарі, крім сотень українських творів, було понад 50 пісень авторів 22 країн світу. Тож не випадково 1959 р. Всесвітня Рада Миру нагородила Державний український народний хор за великий внесок у справу зміцнення миру й дружби між народами срібною медаллю, а його художнього керівника Г. Верьовку – грамотою Всесвітньої Ради Миру.

0 коммент.:

СВЯТИНЯ

25 грудня - 170 років "Заповіту" Шевченка

Оригінал Шевченкового “Заповіту” (ФОТО)

Три літа 1843-1845 років, упродовж яких Шевченко здійснив дві мандрівки рідною Україною, - найщасливіші й водночас одні із найтрагічніших у його долі. Написане у той період послання "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм..." засвідчує неймовірний душевний біль від роз'єднаності українців, яких поет закликає: "Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!"
Натомість у створеному Шевченком фактично на смертному одрі "Заповіті" - вже твердість віри і заклик: "Прокидайтесь, брати мої!" (замість звичних для нас слів "Поховайте та вставайте").

0 коммент.:

Яке це гарне слово - свято!


Колектив бібліотеки-філії№3 активно долучився до проведення міської акції з нагоди новорічно-різдвяних свят «Біле Різдво в Білій Церкві». 20 грудня в парку культури і відпочинку ім.Т.Шевченка відбулася розважальна програма.
 Бібліотекар Леся Кравчук підготувала і провела чудову цікаву гру «Продовж українське прислів’я», фольк-вікторину загадок, а ще дівчатка і хлопчаки активно співали, виконуючи рухи разом з ведучою за кумедною пісенькою «10 бананів горила натрусила». 

Адже 2016 – рік вогняної мавпи.
        З красивих підготовлених паперових сніжинок, які роздали дітлахам бібліотекарі, ті миттю склали чудовий слоган, який є привітанням для всіх нас – 
«З Новим роком!».

0 коммент.:

КНИГИ РОКУ БІ-БІ-СІ

«Книгою року Бі-Бі-Сі» стала збірка оповідань Василя Махна «Дім у Бейтінг Голлов». «Дитячою книгою року Бі-Бі-Сі» – «140 децибелів тиші» Андрія Бачинського. Обидві вийшли у львівському «Видавництві Старого Лева». Переможців оголосили 11 грудня в Києві. Премію започаткували 11 років тому.
Письменник Василь Махно 15 років тому переїхав до США. Народився в Чорткові на Тернопільщині, жив у Тернополі й Кривому Розі, тепер – у Нью-Йорку. Тема дому об’єднує вісім оповідань збірки «Дім у Бейтінг Голлов». Ця книжка – ностальгійна, вона затягує в інший часопростір.
– Проза Махна абсолютно світового рівня. Можна тільки радіти, що українською написана такої якості книжка, – розповідає учасниця журі, випусковий редактор Бі-Бі-Сі Марта Шокало. – Проза Махно справжня, мова – неймовірна. Все просто, легко і водночас – дуже глибоко. Деякі оповідання надзвичайно пронизливі. Особливо ті, що про Чортків і про Україну. Мимоволі згадала Григора Тютюнника. Здається, після нього ніхто так глибоко, душевно й людяно не писав, як Василь Махно.

  


Повість Андрія Бачинського «140 децибелів тиші» про юного музиканта Сергія, який втрачає слух в автомобільній аварії. Також гинуть його батьки і сестра. Дія книжки відбувається в інтернаті для дітей із вадами слуху, куди потрапляє герой. Персонажі мають реальних прототипів з інтернату в Калуші на Івано-Франківщині.

0 коммент.: