Несвоєчасний бард

Олександр Аркадійович Галич (Гінзбург) народився в місті Катеринославі (нині Дніпро) 19 жовтня 1918 року в сім’ї службовців. Він прожив з батьками на вулиці Старокозацькій перші два роки життя. Потім сім’я виїхала до Севастополя, а 1923 року – до Москви, де Олександр Гінзбург жив аж до еміграції з Радянського Союзу. Багатогранний талант О.Галича виявився спочатку в драматургії. За його п’єсами йшли вистави в багатьох театрах Радянського Союзу. Любителям кіно, безумовно, відомі фільми «Вірні друзі», «На семи вітрах», «Дайте книгу скарг» і «Та, що біжить по хвилях», сценарії для яких написав Олександр Галич. 

Кар’єру радянського драматурга він поставив під удар своєю протестною творчістю поета-пісняра. Галич став основоположником жанру сатиричної політичної пісні, відкрито критикуючи спосіб життя радянської еліти і переслідування інакодумців, що неминуче призвело до конфлікту з владою. За це Олександр Галич був практично вигнаний з країни  1974 року. 

Першим його притулком за кордоном стала Норвегія, потім він переїхав до Мюнхена, де працював на радіостанції «Свобода». Останні роки життя Галич мешкав у Парижі, де і загинув 15 грудня 1977 року за загадкових обставин. Його поховали на чужині – у передмісті Парижа на кладовищі Сент-Женев’єв-де-Буа.

Прилетает по ночам ворон,

Он бессонницы моей кормчий.

Если даже я ору ором,

Не становится мой ор громче.

Он едва на пять шагов слышен,

Но и это, говорят, слишком.

Но и это, словно дар свыше, –

Быть на целых пять шагов слышным! 

На будинку, де народився й проживав у 1918-1920 Гінзбург, (м. Дніпро, вул. Старокозацька, 74), 7 грудня 2016 року було встановлено меморіальну дошку. Тоді ж уперше відбувся гала-концерт І фестивалю авторської пісні «Хмари».

До 100-річчя народження митця у Дніпрі було проведено триденний ІІІ фестиваль авторської пісні «Хмари» (участь у ньому взяли виконавці з України, Білорусі, Чехії, Ізраїлю та США), концерт «Великий секрет» та літературний вечір «Станція Галич. Літературні мостки».