Геній на всі часи

Альберт Ейнштейн народився 14 березня 1879 року в південнонімецькому Ульмі в небагатій єврейській родині.

Згодом став лауреатом Нобелівської премії, автором теорії відносності, близько 300 робіт з фізики і понад 150 книг у сфері інших наук. Окрім цього науковець був почесним доктором 20 провідних університетів світу.

Ейнштейн увійшов в історію людства. Він зробив незаперечний внесок у розвиток математичної та фізичної наук.

 

У дитинстві в Ейнштейна була дуже велика голова, тому мати майбутнього фізика підозрювала у нього вроджене каліцтво. Говорити Альберт почав лише у 7 років, бо не мав бажання спілкуватися з людьми.

У школі майбутній геній зарекомендував себе замкнутим, ледачим і повільним. Усі сміялися з нього, а вчителі говорили, що з Альберта ніколи і нічого путнього не вийде.

Ейнштейн не отримав атестата про освіту в гімназії, але сам готувався до вступу у Вище технічне училище в Цюріху. Вдалося вступити з другої спроби.

Альберт Ейнштейн любив грати на скрипці. Це захоплення дозволяло йому розслабитися і знаходити рішення складних завдань. Ейнштейн пояснював, що таким чином намагався привнести гармонію у свої невитончені ідеї, ґрунтуючись на принципах естетики.

Кажуть, Ейнштейн був не дуже охайним. Одного разу з цього приводу сказав так: "Коли я був молодим, дізнався, що великий палець завжди закінчується діркою в шкарпетці. Тому я перестав носити шкарпетки".

 

Курити трубку для Ейнштейна було особливим процесом. Він входив до клубу Монреальських курців трубок. Вважав, що це сприяє розвитку спокійного й об'єктивного погляду на "справи людські".

Своїй першій дружині – Мілеві Марич – Альберт запропонував руку і серце за умови, що вона виконуватиме його вимоги:

"Якщо хочеш заміжжя, ти повинна погодитися на мої умови. Ось вони:
по-перше, ти піклуватимешся про мій одяг і постіль;
по-друге, приноситимеш мені тричі на день їжу в мій кабінет;
по-третє, ти відмовишся від усіх особистих контактів зі мною, за винятком необхідних для дотримання пристойності в суспільстві;
по-четверте, завжди, коли я попрошу тебе про це, ти залишатимеш мою спальню і кабінет;
по-п'яте, без слів протесту ти виконуватимеш для мене наукові розрахунки;
в-шосте, не очікуватимеш від мене ніяких проявів почуттів".

Мілева прийняла ці умови, народила йому 2 синів. Шлюб тривав 11 років.

На честь 72-річчя (14 березня 1952 року) Ейнштейна зняв на фотокамеру фотограф Сейсс. Він попросив зробити Ейнштейна замислене обличчя, на що вчений висунув язика. Сам вчений визнав цю фотографію небувало вдалою – на той час йому набрид незаслужений стереотипний образ "злого генія".

Вчений дозволив дослідити свій мозок після смерті. Мозок було вилучено через сім годин після смерті видатного фізика. І… одразу вкрадено. Патологоанатом Томас Харвей витягнув мозок вченого і зробив його фотознімки під різними кутами. Потім, розрізавши мозок на безліч дрібних частин, він протягом 40 років посилав їх в різні лабораторії для дослідження кращим неврологами світу.

В цілому ж, воля геніального фізика була в тому, щоб після смерті його кремували, що і було здійснено, але тільки, як ви вже здогадалися, без мозку. Ще за життя Ейнштейн був затятим противником будь-якого культу особи, тому він не хотів, щоб його могила стала місцем паломництва. Його прах розвіяли за вітром.

 

Чи відомо вам, що особу майстра Йоди з фільму «Зоряні війни» створено на основі зображень Ейнштейна? Як прототип використовувалася міміка генія.

Альберт Ейнштейн був переконаним пацифістом і виступав різко проти будь-якого нацизму.