Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив лауреатів 2020 року. Переможців назвали в п’яти номінаціях.

У номінації "Література" цьогоріч обрано двох лауреатів. Це Маріанна Кіяновська з книгою "Бабин Яр. Голосами" і Тарас Прохасько зі збіркою есеїв "Так, але...".

У номінації "Музичне мистецтво" – гурт "DaxaBraxa" - Марко Галаневич, Ніна Гаренецька, Олена Цибульська, Ірина Коваленко – з музичним альбомом "Шлях".

У номінації "Візуальні мистецтва" – Олександр Глядєлов з мистецьким проєктом "Карусель".

У номінації "Публіцистика, журналістика" – публіцистичне видання "Дівчата зрізають коси" Євгенії Подобної.

У номінації "Театральне мистецтво" – сучасна українська опера-реквієм "ЙОВ" ("IYOV") музично-театральної формації "Нова опера" у складі Романа Григоріва та Іллі Разумейка і режисера Владислава Троїцького.

У номінації "Кіномистецтво" цього року лауреата не обрано.

Етикет… Це слово здається нам чимось далеким від повсякденності. Воно нагадує про стародавні замки, лицарів, королів, придворних, пишні прийоми та бали. Багато-хто вважає, що етикет – це правила поведінки для «парадних» моментів життя. Але чи так це насправді?

Важко перелічити всі форми етикету в усіх життєвих ситуаціях і не так просто ними оволодіти. Допомогти у цьому учням 8-А класу БНВО «ЗОШ№15-ДЮСОК» (класний керівник Людмила Серган)  вирішили працівники книгозбірні №3. 27 лютого вони провели віртуальний екскурс по країнах світу «Різні нації – різні стилі етикету» (2020 – Рік Європи в Україні). 

Бібліотекарі розповіли про певні правила і суспільні норми поводження у громадських місцях, про мовний, гостьовий, столовий етикет у різних країнах світу, який подекуди може викликати здивування, нерозуміння і, навіть, посмішку. 

Детальніше зупинилися на законодавцях норм етикету – англійцях, підготувавши учасникам заходу слайд-презентацію «Незвичні правила британської королівської сім’ї». 

Школярам була представлена книжкова виставка «Різні нації – різні стилі етикету» та викладка художньої літератури «Читай! Подумаємо разом…», огляд яких зробили працівники книгозбірні.

Бібліотекарі наголосили, що справжня ввічливість усюди однакова й гарні манери породжуються здоровим глуздом і добросердністю, а також побажали підліткам, щоб їхні душі були як чиста вода, що не забруднена неповагою, злістю, нетерпимістю.

Переможцем 21-го всеукраїнського рейтингу "Книжка року" у номінації "Сучасна українська проза" стала українська письменниця Марія Матіос із її останнім романом "Букова земля". Книга обсягом 928 сторінок вперше була випущена у вересні 2019 року видавництвом "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" і за 5 місяців витримала вже 3 наклади.

Як розповіла Матіос, "Букова земля" – це квінтесенція її 35-річної творчої діяльності. Над цим твором письменниця працювала 9 років.
За словами видавця Івана Малковича, "Букова земля" – роман-панорама, що охоплює життя 5 буковинських сімей протягом 225 років, з кінця 18 століття до 2014 року. Її герої мають зовсім різний статус – від землеробів до міністрів. Широкою є й географія подій – від маленького хутору Сірук на Буковині та Станиці Луганської на Донбасі до світових столиць – Відня, Будапешта, Варшави та Москви.

Книжковий "Оскар" за "Букову землю" – вже 3-я перемога Марії Матіос у рейтингу "Книжка року". У 2005 році письменниця здобула 1-е місце за повість "Солодка Даруся", а в 2008 році – за сімейну сагу в новелах "Майже ніколи не навпаки".

"Книжка року" – всеукраїнський рейтинг книг, який відбувається щорічно з 2000 року. Переможців у 14 номінаціях визначають експерти.

Масниці – дохристиянське свято на честь пробудження весни. В народі поширені й інші назви свята. Його називають Колодієм, Масляною або Сиропустом, Пущенням, Сирним пущенням, Сиропуснимтижнем.

 Люди  здавна на  Масницю випікали млинці як символ сонця, тепла перемоги весни над зимою.

Шумно, галасливо і весело пройшла народознавча  толока «Зустрічаємо весну калачем і підсмаженим млинцем» для читачів- учнів 7-Б класу (класний керівник Наталія Бадзюх) БНВО «ЗОШ №15-ДЮСОК».
 Бібліотекар  філії №3 Юлія Сидоренко  розповіла дітям про кожен день святкування, який мав окрему назву.Понеділок іменують «Зустрічі», вівторок масничного тижня в народі прозвали «Заграш», середа звалася «Ласункою», четвер у  народі здобув назву «Розгуляй – четверток»,  у п’ятницю проходили «Тещині вечори», в суботу «Невістчині посиденьки», « Днем прощення» називали неділю.

Школярам було цікаво дізнатися про те, що у різних районах України на Масницю вареники роблять різні –  на Заході їх вирізають з тіста склянкою, кладуть начинку і заліплюють, так виходять півкруглі вареники, на  Півдні – ріжуть на квадрати і заліплюють по діагоналі, щоб вареник був трикутним, на  Полтавщині роблять великими, як пиріжки, на Гуцульщині – дрібними.

Діти переглянули відео «Масляна на Закарпатті», «Традиції світу», активно взяли участь у розвагах, 

  іграх, конкурсах,  виготовили  з кольорового паперу символ зими.

А загалом Масляна – це не тільки млинці, вареники, пироги, це насамперед сімейне свято, і чудова нагода зустрітися з близькими та рідними разом, провести зиму і зустріти весну.

Леся… Леся Українка… Коли вдумуєшся в ці слова, то постає перед нами нечувана сила, незламна мужність, боротьба за щастя і волю.

8 лютого 2018 року Верховна Рада України ухвалила Постанову про відзначення в 2021 році на державному рівні 150-річчя від дня народження видатної письменниці та громадської діячки Лесі України.

25 лютого саме в день народження однієї з центральних постатей національної культури фахівці книгозбірні №3 для учнів 5-А класу БНВО «ЗОШ№15-ДЮСОК» (класний керівник Людмила Соболь) провели поетичний етюд «Леся Українка і я». Саме таку назву має книга оповідань Марини Горянич, яку працівники бібліотеки взяли за основу. 

Вона цікаво розповідає про життя і творчість видатної поетеси, її мужність перед обличчям долі, а ще допомагає розібратися у чому життєвий та творчий подвиг цієї тендітної дівчини.

Учасникам заходу для прочитання та ознайомлення була рекомендована книжкова викладка-вшанування «Жила колись на світі Леся». Учні переглянули відео «І в серці мати те, що не вмирає», «В гостях у родини Косачів». 

А потім Дяченко Олександра, Дяченко Аріна, Марченко Софія, Юрчик Дарина декламували вірші Лесі Українки.

Бібліотекарі наголосили на тому, що п’ятикласники лише починають знайомитися з творчістю великої поетеси, а згодом, дорослішаючи, матимуть потребу звернутися до її віршів, які навчають любити Україну, розуміти людей, бути мужніми і водночас ніжними.

Рідна мова

…У ній усе:

діброви й верболози,

Дніпра і Ворскли витканий атлас,

козацька доблесть і кріпацькі сльози,

ще й дума та, що вистраждав Тарас.

Розмай Карпат,

де юниться на скелі

смерічка недоторкано-струнка,

незгасне сяйво вбогої оселі,

що нам дала у спадщину Франка.

Діброви праслов'янської Волині,

з журбою Мавки й болем Лукаша,

де гордою Кассандрою і нині

вита бентежна Лесина душа.

Мов писанки хатини сіл затишні,

в курганах скіфських сива далина.

Та усмішка жива Остапа Вишні,

та пристрасть Ярослава Галана.

О рідна мово!

Є ще люди ниці зрікаються, бува, і матерів!

А я твої троянди й чорнобривці

любов'ю до пелюстки обігрів.

Ти – крона й корінь рідного народу:

батьків, дідів, і прадідів, і пра...

                                               Дмитро Луценко 

Леся  Українка, чий день народження відзначають 25 лютого,– видатна українська письменниця,геній української літератури.

Для найменших своїх читачів Леся Українка написала чимало віршів і казок. Сама поетеса дуже любила казки: « якби нам хата тепла, та люди добрі, казали б ми казку, баяли байку до самого світу».

21 лютого для  читачів- учнів 4-Б класу (класовод  Людмила Бараненко)  БНВО «ЗОШ №15- ДЮСОК» бібліотекар філії №3 Юлія  Сидоренко підготувала і провела літературну мандрівку «На крилах Лесиних пісень».

 Юлія Петрівна розповіла  про те, що у дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою, веселою, жвавою, розумною дівчинкою. В п’ять років вже вміла читати, грати на фортепіано й навіть самостійно складала музичні твори, а шестилітньою вона майстерно вишивала.  Поетеса вивчала багато мов – рідну українську, французьку, німецьку, англійську, польську, болгарську та  італійську, добре знала латинь і давньогрецьку мову.

Дітям було цікаво дізнатися, що псевдонім «Українка» з’явився в 1884році і запозичила його Лариса Косач в дядька – Михайла Драгоманова, який підписувався як «Українець». Письменниця  ввела нашу мову такі слова, як « промінь» та «напровесні».

Школярі   з задоволенням здійснили мандрівку казками авторки, вгадуючи за уривком  назву,  розмалювали  малюнки за мотивами  творів.

Казки  Лесі Українки не завжди веселі. Їхні сюжети взяті із життя, вони вчать  долати труднощі, що зустрічаються на нашому шляху так, як  це робила сама Леся.

Учні  мали нагоду звернутися до віршів, які навчать любити Україну, любити і розуміти людей, бути мужніми,відважними, сміливими, завзятими і водночас ніжними.

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Зараз це свято крокує по всій планеті і кожен громадянин будь-якої країни ще більше відчуває приналежність до свого народу, народності, нації.

Мова не просто засіб спілкування. Це – духовний скарб, що живе в наших серцях, який треба шанувати, берегти, вивчати і збагачувати.

З нагоди цього свята в бібліотеці-філії №3 відбулася мовна сага «Рідної мови велич і краса», де учні 7-А класу БНВО «ЗОШ №15-ДЮСОК» (вчитель-філолог Світлана Полінога) мали змогу поглибити свої знання про українську мову, її розвиток, місце серед інших мов світу.

Інформація, представлена бібліотекарями, була насичена цікавими повідомленнями і фактами. Працівники книгозбірні наголосили, що сьогодні кожен із нас має усвідомити свою відповідальність за майбутнє нашої мови.

Школярі залюбки взяли участь у мовних іграх, конкурсах, турнірах. Діти пригадали прислів’я, приказки про мову, розгадали кросворд.

В читальній залі були представлена тематична виставка-інсталяція та викладка літератури, які допоможуть школярам пізнати красу і велич рідної мови.  

Небесна Сотня

Мій тихий Боже, як ніколи тихий,

До тебе в небо, в хмари, в небеса,

До Твого раю, де немає лиха,

Ідуть з Майдану Ангели Христа.

Ідуть до тебе воїни беззбройні

У камуфляжі, касках, у крові,

Ангели-воїни сміливі й безборонні...

Ідуть до тебе вчора ще живі.

Так густо пахнуть димом їхні крила,

І в кіптяві обличчя золоті,

Нам відпускати, Боже, їх не сила,

Небесну Сотню — воїнів твоїх.

Молитві вслід ми просимо без страху

На залишках зруйнованих в’язниць,

Якщо існує найгучніша кара —

Зішли її на голови убивць.

                                                 Ольга Ольхова

                                           21 лютого 2014 року

Кожна значна історична подія має притаманні лише їй спомини… 20 лютого країна вшановує українських Ангелів – Героїв Небесної Сотні, які загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави і ціною своєї жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ нескореним.

З нагоди шостих роковин безжальних, безглуздих, жорстоких розстрілів учасників Революції Гідності на Майдані Незалежності фахівці міської книгозбірні №3 для учнівської громади БНВО «ЗОШ№15-ДЮСОК» провели віче-реквієм «І зупинилось серце молоде, щоб вічно билось серце України».

Учні 5-А, 5-В класів стали учасниками години пам’яті «Реквієм Небесній Сотні». 

Працівники бібліотеки розповіли школярам про трагічні події 18-20 лютого 2014 року, зробили стендову презентацію. 

Герої не вмирають – вони дивляться на нас із світлин, знову і знову йдуть у свій останній бій.

На зустріч зі школярами був запрошений активний учасник Євромайдану 12 сотні, воїн ООС Гордієнко Володимир Михайлович, позивний «Дєд», який поділився своїми споминами про лютневі події Майдану. 

Він закликав присутніх пам’ятати і вшановувати імена Героїв України. Після цих слів залу оповила тиша, в якій відчувалися біль, смуток і скорбота. 
Й заплакав Бог, побачивши загін -
Спереду - сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І літній вчитель - сивий, сивий.
І рани їхні вже не їм болять...
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло...
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла...
Тиша стала символічною хвилиною мовчання за подвиг Небесної Сотні.

Каску, щит 12 сотні, бронежилети, палицю з пляшкою для «коктейля Молотова» Володимир Михайлович передав шкільному музею.

О 9-15 представники учнівської громади від перших по одинадцяті класи з квітами заполонили рекреацію четвертого поверху біля куточку бойової слави. 

Лунали чуттєві рядки вірша Олександра Виговського «Небесна Сотня», декламував його Ільчук Данііл. 

Учасники хореографічного колективу «Колорит» виконали танок «Журавлиний клин».

Небесна Сотня завжди на варті. Вони поруч. Поруч з нами. З усім українським народом. Світлою молитвою за Україну та патріотичними закликами завершилося віче-реквієм: «Герої не вмирають! Слава Україні! Слава Нації! Україна – понад усе!».