До 150-річчя від дня народження Андрея Шептицького

                                                                                                                                                                                              Я хотів би стати всім для                                                                       усіх, щоби всіх спасти

                                                                               А. Шептицький

    17 червня 2014 року вийшла Постанова Верховної Ради України за номером №1330 - V11 "Про відзначення 150-річчя з дня народження митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького".
    29 липня 2015 року до 150-річчя від дня його  народження працівники бібліотеки підготували інформ-досьє "Він  боровся за незалежність України".
   Постать митрополита Андрея Шептицького в історії українського народу і його культури займає особливе місце. Сорок чотири роки він крізь шторм і бурі суспільних катаклізмів мудро вів корабель Української греко-католицької церкви. За своє життя він написав понад 170 пастирських послань, в яких порушував релігійні, соціальні, побутові, економічні, національні, мужконфесійні проблеми.
   Помер 1 жовтня 1944 р. у Львові. Похований у соборі Св. Юра.

             13 фактів з життя Андрея Шептицького

1. Народився графом, був дуже багатим, напевно, як сьогоднішні мільярдери, але став монахом.

2. Походив зі стародавнього українського роду, проте в ХІХ столітті рід полонізувався і перейшов на латинський обряд.

3. Дозвіл перейти на східну традицію Шептицькому дав особисто Папа Лев XIII.

4. Впродовж діяльності Митрополита у Львові між 1901 і 1944 роками в Галичині сім разів мінялися господарі: австрійці, росіяни, українці, поляки, совіти, німці і знову совіти.

5. Очолив делегацію до цісаря Франца Йосифа, вимагаючи, щоб українців у Галичині трактували однаково з іншими народами монархії, не принижуючи їхньої національної та людської гідності.

6. Виступав у віденському сеймі, у Палаті панів, щодо створення українського університету у Львові. Після цього виступу цісар видав декрет, згідно з яким український університет у Львові мав відкритися 1 вересня 1916 року.

7. Завдяки старанням Митрополита Ватикан визнав УНР 1919 року.

8. Профінансував створення Народної Лічниці у Львові, а також сиротинця. Для утримання сиротинця віддав гроші, отримані як пожертву від Папи Бенедикта XV.

9. Подарував дитячій патріотичній організації «Пласт» свій маєток у Підлютому для літніх таборів.

10. Віддав свою приватну колекцію на заснування Українського національного музею — п’ять кімнат у митрополичих палатах, а 1911 року придбав для музею цілий будинок на сучасній вулиці Драгоманова.

11. Зініціював і заснував Земельний банк у Львові, підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар».

12. Під час німецької окупації Митрополит звернувся з протестом проти винищення єврейського населення до рейхсканцлера Гіммлера, а також захищав радянських полонених — писав листа до Гітлера про надуживання Ґестапо й жорстокість до військовополонених.

13. Організував таємне вивезення 2000 дітей євреїв 14 серпня 1944 року. Їх переховували у криптах, у монастирських школах, сиротинцях Львова та околиць.

За матеріалами: ДивенСвіт