Масляна є одним із найстаріших свят слов’янських
народів, яке зберегло свої традиції наші дні з язичницької культури. Воно
триває тиждень, що передує настанню Великого посту. За повір’ям, чим яскравіше
й цікавіше прожити масляний тиждень, тим щасливішим і багатшим буде рік.
Масляна також є одним із церковних свят і називається М’ясопусним або Сирним
тижнем.
Назва свята «Масляна» пов’язана з тим, що
протягом тижня перед Великим постом люди прощаються із зимою та зустрічають
весну, випікають традиційні млинці.
Святкові дні проводимо по-особливому,
дотримуючись традицій:
Понеділок – «Зустріч Масляної;
Вівторок – «Загравання»;
Середа – «Лакомка»;
Четвер – «Розгуляй»;
П’ятниця – «Тещині вечірки»;
Субота – «Зовичні посиденьки»;
Неділя – «Прощена неділя».
У країнах Західної Європи Масляна плавно
переходить у загальнонародний карнавал, де на час святкування змовкають сварки
й суперечки, скрізь панують нестримні веселощі.
В одному з міст Англії влаштовуються
незвичайні змагання: перегони жінок з млинцями. Вони змагаються у тому, хто
перший прибіжить до фінішу із сковородою з млинцем і зуміє перевернути його не
менше ніж тричі!
В Італії проходить відомий барвистий
Венеціанський карнавал.
У Данії влаштовують театральні вистави,
відбуваються концерти.
У Польщі Масниця припадає на «жирний»
четвер. Цього дня готують пончики з різноманітною начинкою.
У Франції печуть млинці, влаштовують
веселий карнавал і спалюють солом’яне опудало. Це свято французи називають «Жирним
вівторком».
У Греції Масляна називається «Без м’яса».
У Бельгії та Голландії масляничний карнавал
зазвичай триває три дні, протягом якого печуть млинці із салом (шпиком), оладки
та пончики.

У Німеччині Масляну зустрічають із
млинцями, оладками та домашньою ковбасою.
У Вірменії готують багато плову та роздають
бідним.
0 коммент.: