Місто, премісто, прамісто моє...

Батьківщино і батьківщино,

Мов хліб, - духмяна, свята;

Нескінченна Россю…

…Ти, як сповідь не виказана…

Костянтин Мордатенко

Сьогодні в нашій книгозбірні відбувся День краєзнавства «Місто, премісто, прамісто моє…».

Книжкова виставка «Літературне слово земляків» та викладка літератури «У слові розкривається душа…» познайомили читачів бібліотеки з творчістю письменників-краян.

 Краєзнавча відеохвилинка «Подорож містом» провела відвідувачів вуличками Білої Церкви.

А літературна подорож «Письменники Білої Церкви – дітям» розкрила юним читайликам  світ дитячої книги.

Зацікавив користувачів книжковий вернісаж «Будемо дружити бібліотеками і душами».

Протягом дня привертала до себе увагу виставка дитячих малюнків «Велич твоя, слава твоя, біле місто над Россю».

Особливо запам’ятався літературний пікнік «Душевна розмова з цікавою людиною» (зустріч з Віктором Васьковським, автором твору «Роман в прозе»).

Кожна книжка починається з її автора. Його фантазія заставляє нас сумувати, радіти, думати. Ми можемо погоджуватися з ним чи сперечатися. Тому так важливі для всіх нас такі творчі зустрічі.

Наша книгозбірня завжди відкрита для тих, хто хоче познайомитися з людиною, яка вміє оживляти свої думки словом.

Сьогодні на наш літературний пікнік «Душевна розмова з цікавою людиною» завітав Віктор Васьковський, автор книги «Роман в прозе». До речі, він ще й наш земляк. І не лише білоцерківець, а й, що вдвічі приємніше, певний час проживав на Залізничному селищі.

У святково прибраній залі бібліотеки (ми чекали дорогого гостя) панувала дружня, тепла атмосфера спілкування, гумору, невимушеного діалогу.

Книга присвячена важливим і трагічним сторінкам нашої історії: війні в Афганістані та Чорнобильській трагедії. Здавалося б, вислів «гумор» тут зовсім не доречний. Та коли ви прочитаєте книгу, то зрозумієте, як легко і навіть весело можна описати будь-яку подію. Для того щоб вижити у важкій ситуації людині потрібен оптимізм. А нашому автору, полковнику, учаснику бойових дій в Афганістані, ліквідатору аварії на ЧАЕС, його не позичати.

Присутні задавали багато запитань, цікавилися історією створення книги, згадували епізоди, що найбільше сподобалися.

Віктор Михайлович подарував нашій бібліотеці книги з автографами-побажаннями.

Здається, свято вдалося. Споіваємося, що наступні знайомства з цікавими людьми будуть такі ж творчі, яскраві, як і сьогоднішня. А Віктору Васьковському бажаємо натхнення і чекаємо його нових творінь. До нових зустрічей, авторе!