Історія не знає умовного способу. Але якби В’ячеслав Чорновіл
залишився живим після аварії 25 березня 1999 року, то новітня історія України
точно була б іншою.
Він був романтиком, ніжною, чутливою людиною. Великим
українським патріотом. Хто довго спілкувався з ним, знав, що він ніколи не
підведе – то була людина високої чесності.
Журналіст, який пішов проти злочинної комуністичної системи і
політик, який своєю діяльністю наближав створення незалежної держави. Це одна
людина - Чорновіл.
"Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи,
щоб не довелося гірко любити її, втративши».
29 березня у читальній залі працівники бібліотеки представили
інформ-дайджест «11-ть фактів про В’ячеслава Чорновола»: боровся за Україну;
працював різноробом; був тричі одруженим; витримав 83 допити; прокурор, який судив Чорновола має звання «Почесний працівник
прокуратури України»; не відмовляв всім, хто до нього звертався з питаннями
української справи; від КГБ отримав прізвисько «Нєугомонний»; непохитно вірив у
відновлення незалежності України; Чорновіл був кандидатом в президенти України; зрікся присяги на
вірність московському цареві; на прощання з В’ячеславом Чорноволом в Києві
прийшло близько 200 тис. людей.
Людина є лише гостем на цьому світі. Вона приходить і відходить.
Залишається тільки пам’ять. Та найважче змиритися з тим, коли не стає тих, які
здаються живішими за всіх живих. Таким був В’ячеслав Чорновіл – завжди
усміхненим, позитивним, енергійним, щирим, з іскрами в очах. Важко повірити, що
вже минуло 19 весен без провідника.