Чим далі від Чорнобильської катастрофи
ми в часі, тим, здавалося б, нам повинно менше боліти. Та, на жаль, це не так!
26 квітня 2018 року 32 рази ударить Чорнобильський дзвін.
Про хибний тріумф і трагедію
Чорнобильської АЕС – від дострокового пуску четвертого енергоблоку до його
вибуху. Про остаточно нез’ясований причинно-наслідковий зв’язок усього
комплексу факторів, що спричинили некеровану ядерну реакцію в злощасному
енергоблоці.
Про героїчні самопожертви пожежників-рятувальників, які фактично
своїми тілами закривали радіаційне жерло. Про цинічні, заспокійливі директиви
можновладців і компартійних керманичів того часу.
Про убивчі дози опромінення
для дітей, про біль і сльози матерів, про мужність ліквідаторів розповіли працівники книгозбірні №3 юнацькій аудиторії
БНВО «ЗОШ№15-ДЮСОК» та БВЗШ№1 на годині-засторозі «Чорнобильський пил на віки
опада».
Старшокласники ознайомилися з
книжковою виставкою «Пропусти Чорнобиль крізь серце», прослухали її
коментований огляд, переглянули документальний фільм «Чорнобиль – як це було».
Цій сумній події був присвячений і
конкурс малюнку на асфальті «Чорнобиль очима дітей», який відбувся на шкільному
подвір’ї БНВО «ЗОШ№15-ДЮСОК».
Кажуть, що той, хто забуває уроки
минулого, може знову пережити його. Проте для найбільшої техногенної катастрофи
ХХ сторіччя це звучить актуально. Так, забути нам її не дано. Однак і знати
правду тридцятидвохрічної давнини – ми зобов’язані. Щоб знову не зазнати
аналогічної трагедії в майбутньому.
Немає коментарів:
Дописати коментар