Об'єднані метою творення України

Надання Національній Академії наук рангу вищої наукової установи України зумовлене об'єктивними потребами суспільства у поглибленні та систематичній розробці фундаментальних проблем у галузі суспільного життя, природознавства i техніки. Вона має історичні передумови, закріплені у правовому положенні Академії i спирається на матеріальне й технічне забезпечення держави. Національна Академія як спеціалізований вищий галузевий орган науки здійснює координацію всіх наукових досліджень в Україні.

Як науковий центр Академія почала свою діяльність від 14 листопада 1918 року (з 1921 р. – Всеукраїнська академія наук – ВУАН, з 1936 р. – АН УРСР, з 1937р. – Академія наук Української РСР, нині – Національна Академія наук України) – цього дня гетьман Скоропадський підписав указ про створення Української Академії наук.

1. Національну академію Наук було створено самоврядною установою, яка складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічного та Акліматизаційного садів, Астрономічної обсерваторії, Біологічної станції, бібліотеки, друкарні та архіву. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою.

2. Першим президентом УАН було обрано Володимира Вернадського. 

3. Президентами Академії обирали: М. Василенка (1921—1922), О.Левицького (1922), Василя Липського (1922—1928), Д. Заболотного (1928—1929), Олександра Богомольця (1930—1946), Олександра Палладін (1946—1962), Бориса Патона (з 1962 року).

4. Члени Національної Академії  наук обираються довічно.

5. Найвищим керівним органом НАН України є Загальні збори. Зокрема, за даними на 2013 рік, до складу НАН України входять 199 дійсних членів (академіків), 366 членів-кореспондентів та 108 іноземних членів.

6. До складу НАН входить 6 регіональних центрів: Західний науковий центр, Північно-східний, Донецький науковий центр, Кримський науковий центр НАН України, Придніпровський науковий центр НАН України, Південний науковий центр НАН України

7. За статутом організації, дійсними членами НАН можуть бути обрані науковці, які зробили видатний внесок у розвиток певного напрямку науки. Членами-кореспондентами НАН обирають вчених, які збагатили науку визначними здобутками. Втім, у нормативних документах НАН немає уточнення щодо сутності “видатного внеску” чи ”визначних здобутків”.