Скорботні сторінки народної трагедії

«Хто се? Чий голос щоночі просить: хлібця! Хлібчика дай! Мамо, матусю, ненько! Крихітку хлібця!» – ці слова із твору Катерини Мотрич  «Молитва за убієнних голодом» не залишать байдужим нікого. Здається ніби і холодний камінь ожив, стрепенувся від болю й розпачу.

Тісна співпраця поєднує колектив бібліотеки-філії№3 з учнівським та педагогічним колективом БВЗШ№1. 22 листопада з нагоди 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні працівники книгозбірні для учнів старших класів БВЗШ№1 підготували годину-реквієм «Скорботні сторінки народної трагедії».

Пекло, що спіткало Україну на початку 30-х років ХХ століття ні з чим не можна порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Людиноненависьницький більшовицький режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити будувати комунізм на кістках мільйонів. Про це сьогодні і розповіли юним громадянам бібліотечні фахівці. 

Школярів зацікавила книжкова виставка-інсталяція «Вони моляться за нас», коментований огляд якої зробили бібліотекарі.

Учні декламували вірші, читали уривки свідків із книги «Голодомор у Білій Церкві», переглянули відео-ролики «Де б ти не був», «Ти приніс мені яблуко?» та інші.

Нині вже ніхто не забороняє говорити про Голодомор. Навпаки, українці прагнуть відновити в пам’яті й передати правду про страшну трагедію 1932-1933 років, щоб ніколи ні над ким не було скоєно геноциду, навмисного винищення. Пам’ятаємо…