Дорогі колеги!

Любі користувачі!

Шанувальники «Бібліопросторів»!

Від щирого серця вітаємо Вас із наступаючим Новим роком!

Рік Новий завжди приносить зміни, наповнює наші серця Радістю та Надією. Тож бажаємо, щоб зміни у Вашому житті та житті Вашої родини були тільки на краще! Нехай Ваша праця стає більш професійною та приносить задоволення! Нехай Родина зміцнюється та наповнюється любов’ю!

Нехай Україна перетворюється на справжню Європейську країну!

З Новим роком, Україно!

       З повагою колектив філії №3

Рік ясноокий, предивно новий,

Розпочинається з мрій і надій,

З віри у друзів і в завтрашній день,

З інієм радістю вкритих пісень.

Сяють ялинки, палають вогні,

Щоб таланило тобі і мені,

Щоб і вдалося усе, і збулось,

Добре жилося і гарно велось!

Човгає сивий Дідусь Морозець –

Він у торбинці гостинці несе:

Вроду дівчатам, снагу козакам,

Іграшки й ласощі всім малюкам

                                            Федір Юдицький

Листівки добра!

   Ніч, що відділяє рік минулий від прийдешнього, у кожній родині проводять по- різному, але бажають завжди одного й того ж – щастя!

   Листівками добра назвали свої вироби користувачі-діти бібліотеки-філії №3. Вони активно долучилися до міського конкурсу на кращу новорічну листівку «Нова радість стала». Їхні витвори прикрасили читальну залу книгозбірні.

    Серед блискучих ялинкових прикрас особливе місце завжди належить їй – новорічній хендмейд листівці.

   Кумедні свинки, незвичні ялинки, веселі олені, строкаті рукавички, яскраві ялинкові іграшки…

    Для створення цих вишуканих композицій юні митці використали різні матеріали: фетр, гофрований та кольоровий папір, картон, серветки, нитки для в’язання, блискітки.

   Кожна листівка – це справжнє диво, яке наповнене щирістю дитячих сердець. Бо несе такі вітання!

Хай здійснює бажання рік Новий,

Хай вся родина ваша процвітає.

З чудовим святом, радості і мрій

Ми щиро і сердечно вас вітаєм!

Переможці премії Книга року ВВС-2018

ВВС News Україна оголосила переможців премії Книга року ВВС-2018, представленої в партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

35 тис. грн отримав переможець премії "Книга року Бі-Бі-Сі" 58-річний Юрій Андрухович за роман "Коханці Юстиції".

– Це книжка про брак довіри, про великих злочинців і судові помилки, – каже літературний критик і член журі 60-річна Віра Агеєва. – Містить вісім історій про злочинців, які жили в період від 1612-го до 1971 року. Дізнаємося про вбивцю Степана Бандери Богдана Сташинського, львівського студента Мирослава Січинського, який 1908-го застрелив намісника Галичини графа Потоцького, про розбійника Самійла Немирича. Письменника цікавить недосконалість правосуддя, шляхетні наміри грішників. Читач закриє книгу з певністю, що істина відносна.

Дитячою книгою року назвали роман "Мері" 42-річного письменника Сашка Дермансь­кого. Вийшов у видавництві "А-ба-ба-га-ла-­ма-га".

– У родині Ковальчуків старший син, 10-річний Андрійко, не розмовляє, – розповідає Дерманський. – Лікарі не можуть знайти причину. На обстеження потрібні кошти, яких у героїв немає. Подружжя свариться і думає про розлучення. Батько хлопця працює жокеєм на іподромі. Щоб заробити, хоче виграти кубок на змаганнях. А жокей із нього такий собі. Мері – це його кобила, подарунок англійської федерації кінного спорту. Виявляється, що на перегонах йому потрібно змагатися із самим нечистим, конем на ім'я Вихор. І від цього залежить доля родини.

Цього року ВВС News Україна оголосила нову номінацію у щорічному конкурсі Книга року ВВС-Есеїстика. 

Випусковий редактор BBC News Україна та координатор конкурсу Марта Шокало прокоментувала книгу-переможця "Церебро" Андрія Бондаря: "Цей письменник пише про речі звичайні, щоденні, побутові. Втім, у його словах вони набувають зовсім інших значень. І важко зрозуміти, де та межа – між реальністю і його вигадкою. Оповідач часто потрапляє в ситуації курйозні, трагікомічні. Виручає завжди філософська іронія. І навіть безнадійна пригода в руках Бондаря може стати чудовим літературним сюжетом".

Премія "Книга року ­Бі-Бі-Сі" існує з 2005-го.

Міжнародний день подарунка

   Існує безліч свят і традицій, на які прийнято дарувати подарунки. Загалом, будь-яка подія не обходиться без них. Але є і свято подарунків, яке саме «говорить» за себе своєю назвою.

   Багато років тому у далекій Великобританії та пов’язаних з нею країнах Британської співдружності виникло це дивовижне свято, свято сюрпризів, свято подарунків, свято уваги і не байдужості.

   Спочатку він називався абсолютно інтригуючою назвою - «Boxing day» і був  вихідним днем. Невід’ємно зв’язувався з християнськими традиціями і відзначався на другий день після Різдва.

   В Україні це свято впевнено вклинилося між Днем Святого Миколая, який щедро обдаровує малюків, і колядуванням – звичаєм, так само відзначеним «подарунковою магією». Колядування передбачали не лише гостинність і радісну зустріч, а й обов’язкову щедрість господарів, їхню готовність поділитися з ближніми – смаколиками, грішми – хто що мав.

   Тож 26 грудня – привід ділитися й обдаровувати: щедро, щиро, від душі – тішити друзів, знайомих, близьких приємними подарунками і теплими словами!

   До вибору подарунка необхідно поставитися з особливою увагою. Дуже бажано врахувати загальний настрій святкової атмосфери. Зовсім не обов’язково дарувати дорогі подарунки, адже головне увага і турбота. Подарунок, який ви можете вибрати нехай буде несподіваним сюрпризом,  корисним або просто приємним, головне зробити це від чистого серця.

   

Наша філія теж долучилася до відзначення сьогоднішнього свята. Бібліотекарі провели майстер-клас і всі бажаючі мали змогу навчитися красиво запаковувати подарунки.

 З Днем подарунків Вас, дорогі наші читачі!

Не нудний handmade вихідний!

Не нудний вихідний влаштували для користувачів-дітей фахівці книгозбірні та викладачі школи раннього розвитку дитини «Чудо-чадо» для своїх вихованців.

23 грудня відбувся майстер-клас з виготовлення кумедних сніговичків. Маленькі непосиди зробили оригінальну іграшку.

Школярі мали змогу і гарно відпочити. Активно брали участь в іграх та конкурсах, поласували смаколиками.

Фахівці вміють запалити аудиторію. Свято переконало всіх присутніх, що немає жодних перешкод творити, розвиватися й радіти життю.

Французьке Різдво по-бібліотечному

Які перші асоціації виникають у вас при думці про Францію? Звичайно, це – Париж, Ейфелева вежа, Лувр, Собор Паризької Богоматері, Бастилія, Коко Шанель, Олександр Дюма…

Вересень 2018р. – серпень 2019р. – Рік французької мови в Україні. Його мета – популяризація французької мови за допомогою різноманітних заходів, що будуть здійснюватися на всій території України в галузях культури, освіти, економіки та спорту.

З цієї нагоди 20 грудня у книгозбірні№3 для учнів 9-х класів відбулося розважально-дозвіллєве дійство «Французьке Різдво по-бібліотечному». Фахівці розповіли школярам про саме головне й очікуване свято Франції – Різдво. 

Якщо відвідати країну в цей час, то можна зануритися в гостинну атмосферу  веселощів. Усі вулиці  грають новими фарбами, всюди виблискують різнокольорові  ліхтарики, сніжинки. А ялинки стоять скрізь, де тільки можна: у квартирах, магазинах, на вулицях і, навіть, у під’їздах. Так красиво і яскраво виглядає Різдво у Франції.

Присутні на заході були в чудовому  настрої. Адже свято наближається!

Скільки пристрасті та азарту принесли юні гравці у відгадуванні слів французькою мовою на зимову тему! Окремим сюрпризом стало поздоровлення вчителя  Тамари Юхимець.

Різдвяну вечерю, що називають Ревейон, французи відзначають, як і ми, українці, у сімейному колі.Стандартне різдвяне меню  складається з 7 пісних страв, з  обов’язковими  каштанами, сухофруктами,  горішками. Ще у французів є незвичайна традиція, яка полягає у підготовці різдвяного поліна, яке обов’язково обносять навколо столу, виголошуючи спеціальний текст. Потім його кидали у піч і воно горіло до півночі. Сучасні французи в якості альтернативи придумали торт-поліно, який не носять навколо столу, а відразу з’їдають. Його назва Буш де Ноель.Таке поліно було і нас на святі.

Усі ми любимо Різдво, бо воно наче казка, наче чарівна магія заворожує своїм дійством і традиціями.

 У книгозбірні закрутилася карусель різдвяних розваг: вітальні вірші, пісні, ігри, фотосесія біля ялинки.

Лаконічним, виразним, яскравим а, головне, вчасним видалося свято.

Миколай з’явився на поріг

Традиційна народна обрядовість відзначається різноманітністю і виражає споконвічне прагнення забезпечити щастя й добробут, відвести зло, передбачити майбутнє! До цього ведуть ідеали, виплекані в неперевершених своєю красою,  добром, любов’ю народних традиціях, святах, звичаях та обрядах. Вони предвіковічні думи нашої землі, неписані закони, якими керуємося в житті.

Одним із найулюбленіших в народі свят завжди було свято Святого Миколая. У наші дні з відбудовою духовності урочисто відзначають дні його пам’яті, лунають молитви до заступника і покровителя. Відродився і звичай дитячого свята Миколая з його «особистими відвідуваннями» і роздачею подарунків. Та, мабуть, тому так і любить наша малеча цього святого.

19 грудня фахівці книгозбірні №3 для учнів 4-А класу БНВО «ЗОШ №15 – ДЮСОК» (класовод Людмила Саранчук) підготували літературний акорд «Випав перший білий сніг і Миколай з’явився на поріг». 

Юним книголюбам бібліотекарі показали лялькову виставу. Якою радістю наповнилися маленькі серця, яким щастям сяяли їхні оченята, коли вони підходили до Святого Миколая і отримували від нього солодкі дарунки.

Вустами казкових героїв школярі прослухали цікаві історії, легенди про Святого Миколая. Діти розповідали вірші, співали пісні «Ой хто, хто Миколая любить», «Ішов Миколай лужком-бережком», брали активну участь у відгадуванні загадок, різноманітних іграх та конкурсах.

І цьогорічний Миколай обдарував дітей своїми гостинцями, не обманув їхніх сподівань.

Несподіванкою для працівників книгозбірні та відвідувачів став візит Святого Миколая, який приніс свої дарунки.

Для всіх нас Святий Миколай є взірцем працьовитості, скромності, чесності, доброти, милосердя. Тож наслідуймо великого Святого доброчинням.

Голос із сірої зони

Історія злочинної «кримської весни» буде донесена до міжнародної спільноти. Співавтори книжки «Люди сірої зони» Олена Халімон та Анна Андрієвська розповіли світові про той період життя кримчан, коли російські окупанти почали проти них масові репресії. Це збірка свідчень про те, що замовчує або навмисно спотворює російська пропаганда.

Понад півсотні оповідей спростовують міфи, нібито анексія півострова відбулася без жодного пострілу, безкровно, і кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно обрали Росію.

Чим обернувся контроль РФ над Кримом для його жителів? Які методи застосовують російські спецслужби й силовики щодо мирних громадян на півострові? Відповіді на ці та інші запитання дають кримчани. Серед авторів розповідей – тодішні школярі, вчителі, лікарі тощо, нинішні в’язні Кремля – Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балуг.

Звісно, не всі кримчани, що постраждали від російської агресії, можуть поїхати в Європу чи Америку, щоб розповісти про російську анексію Криму. Саме тому виникла ідея видати англомовну версію книжки «Люди сірої зони».

Як зауважила співавторка книжки співробітниця Українського інституту національної пам’яті Олена Халімон, англомовна версія – це приклад доброї співпраці інституту та Міністерства інформаційної політики.

«Можливо, книжка з’явиться й у відеоформаті. Потрібно всіма способами розказувати світу про репресії у Криму, що тривають досі, – резюмувала Еміне Джапарова.

Більше інформації можна отримати зі статті Оксани Малолєткової «Почуйте голос із сірої зони» (Урядовий кур’єр. – 2018. – 15 грудня, С. 

Свинка-товстоспинка-2019

Щоп’ятниці наша книгозбірня дзвенить щирим дитячим сміхом. 14 грудня на гостину до бібліотеки завітали учні 3-4 класів ГПД БНВО «ЗОШ№15-ДЮСОК» з учителем Світланою Поліщук.

Сьогодні веселі непосиди працюватимуть творчо! Бо у них майстер-клас з виготовлення новорічної листівки, символу 2019 року – свинки-товстоспинки. Проводить його провідний бібліотекар Наталія Добровольська. Це – натхненник карколомних handmade ідей!

Колега настільки творча, що іноді не надивуєшся яку красу творять її руки! Із звичайних, здавалося б, речей: паперу, картону, серветок виходять справжні дива. Усі свої вміння вона передає користувачам-дітям.

Ось і сьогодні школярі задоволені своєю новорічною листівкою, яку допомогла створити фахівець книгозбірні. Адже бібліотека – це місце не лише для ідей, але й для вмілого втілення!

"Кримський Інжир" проріс в Україні

Закінчився і вже залишився в незабутньому минулому дводенний літературний фестиваль «Кримський інжир», організований Кримським Домом за підтримки Меджлісу кримськотатарського народу, посольств Канади та Великобританії в Україні.

Літературний конкурс «Кримський інжир» був оголошений влітку і закінчився 31 жовтня 2018 року, після чого розпочалася кропітка та відповідальна робота журі конкурсу, до складу якого увійшли відомі письменники, такі як Андрій Курков, Мар’яна Савка, Зірка Мензатюк, Катерина Калитко, Шевкет Юнусов, Алім Алієв та багато інших.

Участь у конкурсі брали автори з усієї України. Фіналісти восьми номінацій були запрошені на фестиваль «Кримський Інжир». Конверти з прізвищами переможців відкривали на сцені почесні гості фестивалю: Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, 

Посол Канади в Україні Роман Ващук, тележурналістка, правозахисниця, письменниця з Великої Британії Бідіша Мамата, актор, кінорежисер Ахтем Сейтаблаєв, відомий співак Святослав Вакарчук, письменниця Лариса Денисенко, редактор та співзасновник Видавництва Старого Лева Мар'яна Савкa, автор досліджень з історії кримськотатарської літератури, доцент ТНУ, член НСПУ Шевкет Халілов. Переможцями оголосили наступних номінантів:

Проза про Крим українською мовою:
• Сергій Аркуша, Уляна Федоренко – «Таврійська рапсодія»
Проза кримськотатарською мовою:
• Мустафа Аметов – «Kor zindannin qara divarlari»
Поезія про Крим українською мовою:
• В’ячеслав Гук – «Людське життя – повсякчасне, як дощовий потік»
Поезія кримськотатарською мовою:
• Майє Сафет – «Хансарай»
Жіночий погляд:
• Євгенія Світоч – «Про що розповіли листи Насими»
Переклад із кримськотатарської на українську:
• Галина Литовченко – переклад вірша Майє Сафет «Свято, пахнуть талі води»
Переклад з української на кримськотатарську:
• Сєяре Кокче – переклад вірша Сергія Жадана «Як ми будували свої доми»
Спеціальна номінація «Внесок у розвиток кримськотатарської літератури»:
• Таір Халілов.

Доказом, що інтерес до Криму як до землі, а не до моря серед письменників значно зріс, є той факт, що з липня до 31 жовтня члени журі отримали 244 роботи від 135 авторів.

Святий Наум наведе на ум

14 грудня – день старозавітного пророка Наума. За церковним календарем, згадане свято не належить до великих, але у давнину його відзначали урочисто.

Колись саме цього дня діти розпочинали навчання (звідти й приповідка: «Святий Наум наставляє на ум»). Випровадивши малечу до школи, батьки через молитву прохали святого (нерідко таке робилося в церкві), щоб добре давалася чадам наука.

За народними віруваннями, цього дня вовки починають збиратися у зграї (інша версія – після святої Варвари, 17 грудня). І тільки на Водохреще їх розженуть постріли мисливців.

Наші предки також були переконані: якщо на Наума впіймати вовка, не зашкодивши йому, то твоя дитина стане найрозумнішою, адже перебере на себе всю хитрість та кмітливість сіроманців.

Дай, Андрію знати, яку долю ждати

 З давніх- давен наша Україна славиться величними  традиційними святами  та обрядами. Серед зимових свят   найвеселішим  є Андрія Первозванного , чи як його ще називають в народі «Калита». Воно є логічним продовженням  молодіжних гулянь, де хлопці і дівчата шукали собі пару для майбутнього життя.

13 грудня бібліотекар Юлія Сидоренко провела фольклорний експромт «Дай, Андрію, знати, яку долю ждати» для учнів 6-Б класу (вчитель Наталія  Бадзюх)  БНВО «ЗОШ № 15- ДЮСОК».

 Діти швидко поринули у дійство. Усі з задоволенням брали участь у всіх іграх,  ворожіннях та кусали калиту.

  Дівчата скидали  черевички  чи інше взуття з ноги та переставляли його по черзі по підлозі: чий першим на порозі стане, ця дівчина найпершою вийде заміж.

 Писали на аркушах паперу ім’я хлопця на власний розсуд і перемішували: кожна дівчина собі « хлопця вибирала».

Дівчатка носили в роті воду,  хлопці кусали  калиту.

Всім було весело. Учасники заходу доторкнулися до минувшини, відчуваючи загадковість і магічну красу давніх обрядів і взяли в них участь.