«У письменника тільки один вчитель: самі читачі»

1 квітня – 210 років з дня народження Миколи Гоголя. Національний геній, романтик і лірик, релігійний мислитель, який узяв на себе непосильну місію – «всіх навернути на євангельську путь» і «поставити на дорогу правди і закону», гуморист і містик, письменник, що відкрив світові Україну й воскресив у людській пам’яті лицарство Запорозької Січі – такий постає із своїх творів Микола Васильович Гоголь.

Феномен Гоголя починається з його загадкової таємничої, якоїсь аж метафізичної душі, чаклунської, ґіпотетичної вдачі, в якій найхимерніше поєдналися риси характеру його непересічних предків. Сам Гоголь був переконаний, що його рід заснував якийсь козак-характерник – без цього метафоричного образу так чи інакше не обходиться жоден з гоголівських творів.

Микола Васильович – один із найскладніших письменкиків світу. Його стиль (скдадні метафори, притчі, іронічні алеґорії, блискучі порівняння, слова-новотвори) – найдивовижніший та найсвоєрідніший з-поміж найвідоміших майстрів слова. Читаючи фразу Гоголя, треба бачити її прихований сенс, “незримі, невидимі світові сльози”.