Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мислитель

Народе без пуття, без чести і поваги,

Без правди в письменах, завітах предків диких,

Ти, що постав єси з безумної одваги

Гірких п’яниць та розбишак великих!

Це початкові рядки з Кулішевої поезії «До рідного народу, подаючи йому український переклад Шекспірових творів». Українське громадянство довго не могло забути і пробачити йому цих слів. Для українців вони звучали гостріше, дражливіше, ніж Шевченкові: «Славних прадідів великих правнуки погані» або Франкові: «признаюся в тому гріху, що його багато патріотів уважає смертельним моїм гріхом: не люблю русинів».

Мало хто таким запальним словом звертався до свого народу. А ще менше має право так звертатися. Куліш таке право виборов своєю щоденною працею на ниві української культури. Саме завдяки йому вона зробила великий крок у своєму поступі. Завдяки йому вона стала модерною, а відтак завдяки йому – зрозуміло, не тільки йому, – ми сьогодні є такими, якими є.

Кулішів доробок – колосальний. Він досі належно не осмислений і не введений в новітній канон наших героїв. І навіть як слід невиданий.

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

За приблизними підрахунками, Кулішів доробок мав би становити близько 40 грубих томів. Натомість найповніше видання його поезій було здійснено ще 1908 року.

(Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/30096373.html)