Слово поета

Небесна Сотня

Мій тихий Боже, як ніколи тихий,

До тебе в небо, в хмари, в небеса,

До Твого раю, де немає лиха,

Ідуть з Майдану Ангели Христа.

Ідуть до тебе воїни беззбройні

У камуфляжі, касках, у крові,

Ангели-воїни сміливі й безборонні...

Ідуть до тебе вчора ще живі.

Так густо пахнуть димом їхні крила,

І в кіптяві обличчя золоті,

Нам відпускати, Боже, їх не сила,

Небесну Сотню — воїнів твоїх.

Молитві вслід ми просимо без страху

На залишках зруйнованих в’язниць,

Якщо існує найгучніша кара —

Зішли її на голови убивць.

                                                 Ольга Ольхова

                                           21 лютого 2014 року