Дарунок доброго порадника

Багато віршів відомого українського поета Платона Микитовича 

Воронька давно вже стали хрестоматійними. Люблять їх діти. Ті малята, котрі в 60-х роках минулого століття вперше брали до рук «Читаночку», вже мають власних дітей і онуків… Але й досі пам’ятають віршики-перлинки.

Любов до людей, до рідного українського слова у Платона  Воронька від батька-матері, від рідної землі. Цю любов  проніс він крізь усі буремні випробування, які випали на долю його покоління.

 Народився  Платон Микитович Воронько 1 грудня 1913 року в селі Чернеччина на Сумщині. Батько його був сільським ковалем, дід – мандрівним лірником. « Мати моя, Марфа Іванівна, – згадував пізніше поет, була ніжною, сором’язливою і постійно сумовитою жінкою. Природа нагородила її винятковим голосом. Зимовими вечорами, сидячи за прядкою чи ткацьким верстатом, вона співала тихо й сумно, ніби в піснях розмовляла сама з собою. Сліпий дідусь на зимову холоднечу повертався додому і теж співав під ліру  чи кобзу козацькі думи або ним же  придумані пісні зі страшними сюжетами. Так що в нашій сім’ї достатки були, вважай, тільки в піснях».
Платона також природа наділила чудовим голосом і слухом.

Вірші Платона Воронька   вивчаються у школі. Його збірки поезій – «Всім по сім», «Читаночка» «Сніжна зіронька горить», «Облітав журавель»,  драматична поема «Казка про Чугайстра» та інші завоювали симпатії дитячої аудиторії.

Бібліотекар філії № 3 Юлія Сидоренко радить вам, дорогі діти , прочитати книжку під такою рідною багатьом  поколінням українських дітей назвою – «Читаночка». Це вибрані твори – вірші і казки, усе найкраще, що написав поет для вас.

Облітав журавель

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив,

Ми спитали журавля:

– Де найкращая земля? –

Журавель відповідає:

– Краще рідної немає!