Скільки народів – стільки казок

Чи знайдеться в світі людина, яка хоч раз на віку не мандрувала чарівною країною казки?!

Багато хто рушив до неї, дивовижної, таємничої, доброї, мудрої  і справедливої, ще крихітним малям, міцно вхопивши за руку свою бабуню чи дідуся, татка чи маму. Один лиш малесенький  крочок ступити – і ось вони: пан Коцький і Коза-дереза, Колобок і Солом’яний Бичок, Зайчик-побігайчик і Лисичка-сестричка…

Народні казки – це мудрі чарівниці, які живуть століттями й ніколи не старіють. Вони мандрують по світу, переходячи з однієї країни в іншу, від народу й до народу, змінюючи свій вигляд і мову. Казки вічно  народжуються і ніколи не вмирають, їхні чари не розвіюються: вони заворожують дітей так, як  заворожували раніше їхніх батьків. Дідусь, який розповідає казку, молодіє, згадуючи все те гарне й добре, що зустрічав на життєвому шляху. А внуки, які слухають її,  зростають і набираються сили, щоб сміливо боротися проти кривди за правду, вчаться шанувати чесних і працьовитих людей.

У кожного народу свої казки,  і народилися вони з його любові до рідної землі та невсипущих мрій і дум про справедливість.

Бібліотекар філії №3 Юлія Сидоренко радить вам, діти,  прочитати казки народів світу.

Але все це – тільки початок, один лиш куточок безмірно великого, розмаїтого казкового світу. І, зазирнувши до нього раз, ви, читачики, вже не забудете про його існування.