Талант з Карпатських гір

 З життєвих і творчим шляхом  Марійки Підгірянки знайомить бібліотекар філії №3 Юлія Сидоренко.

Народилася Марійка  29 березня 1881 року в мальовничому селі Білі Ослави на Івано-Франківшині в родині лісника Омеляна  Ленерта. Малою дуже любила дідуся Миколу Волошина, священика села Заріччя, який мав велику бібліотеку, навчав онуку читати і писати не тільки українською, а й кількома іноземними мовами. Провідуючи дідуся, Марійка часто засиджувалась у бібліотеці, вчитувалась у рядки творів української і світової класики. Однак, незважаючи на її велике бажання вчитися, батько – незаможний лісник – не міг дати освіту всім дітям, тому в сімейному колі вирішили, що вчитися буде син, а дівчатка займатимуться хатньою роботою.

Марійка здобула лише початкову освіту, але на досягнутому не зупинилася. Мріючи стати вчителькою, вона зайнялася самоосвітою. Допомагав дочці батько, котрий досконало володів німецькою мовою, добре знав математику, біологію. У п’ятнадцять років  Марійка в Коломиї склала екстерном іспит за восьмикласну жіночу школу, а через чотири роки – у Львові (також екстерном) за жіночу вчительську семінарію. ЇЇ мрія здійснилася.

«Я все життя була вчителькою», – не раз казала Марія Омелянівна. Вона розказувала учням цікаві казки, співала з ними щедрівки, колядки, пісні, а діти душею горнулися до своєї вчительки.

Вчила Марія Омелянівна не лише дітей, а й їхніх матерів: як готувати смачні страви, правильно доглядати немовлят, вести домашнє господарство. Ця  знаюча жінка була наділена неабияким поетичним хистом, що прислужився їй, зокрема, під час навчання й виховання діточок . Щирі,  мелодійні вірші Марійки допомагали школярам запам’ятати букви, засвоїти арифметичні дії, пояснювали різноманітні явища природи…

 А почала писати Марія ще в юності. З 1904 року обрала собі літературний псевдонім Марійка Підгірянка – в знак любові до рідного прикарпатського краю. Твори Марійки Підгірянки друкувалися в 1902-1908 роках на сторінках газети «Діло», журналу «Літературно-науковий вісник». Восени 1908 року вийшла її перша поетична збірка «Відгуки душі». Хто  тоді міг подумати, що впродовж десятків років це ім’я  не сходитиме зі сторінок газет, журналів, антологій, читанок, букварів, календарів.

Марія Омелянівна володіла багатьма мовами: українською, польською, чеською; читала грецькою, латинською та італійською.

На схилі літ Марійка Підгірянка багато писала для внуків. Вона складала для них лічилки, загадки, вірші-задачки.

Котик

Скочив котик,

Сів на плотик,

Миє ротик

І животик,

Він миленький

І чистенький,

Гарний Мурко

Мій маленький.