До 140-річчя з дня народження Володимира Винниченка

Чудний наш народ – і сильний, і сумний...

Мав героїв – і ніхто їх не знав...
Усе життя любив волю – і все життя жив рабом...
Утворив багатство пісні – і сам її не знає...

Володимир Винниченко

Віднедавна в Україні почали з’являтися пам’ятники літературним персонажам.

 Можливо , колись у степовому Єлисаветграді на набережній Інгулу поставлять  пам’ятник і Федьку-халамиднику, героєві однойменного оповідання Володимира Винниченка, уродженця цього міста? Улюбленець кількох поколінь юних читачів і то не лише українських, оскільки оповідання перекладалося й на інші мови, Федько впевнено зайняв місце поруч із Томом Сойєром, Гаврошем, Діком Сендом.  Перше знайомство з цим відчайдухом відбулося ще 1912 року, коли оповідання В. Винниченка з’явилося друком на сторінках київської газети «Рада». Письменнику тоді було тридцять два роки, і мешкав він далеко від України – у Франції. Отож як літературний персонаж Федько-халамидник має французьку «прописку»! Це оповідання вивчають за шкільною програмою, тому бібліотекар філії №3 Юлія Сидоренко рекомендує вам, діти, його прочитати, а також інші твори автора будуть вам цікаві.

Що ж змусило письменника податися в еміграцію? Відповідь  на це питання неважко відшукати в його біографії.

Володимир Кирилович Винниченко народився 26 липня 1880 року на Херсонщині в селянській родині, навчався  у сільській школі, згодом у Єлисаветградській гімназії, та не закінчив її, бо необхідно було добувати якісь кошти на прожиття.

У 1900 р.у Златополі В. Винниченко екстерном склав іспити за середню школу. Наступного року він став студентом юридичного факультету Київського університету. Але його вже з першого курсу виключають і ув’язнюють як члена місцевої організації революційної Української партії. За поширення листівок проти царської влади заарештовують. Йому вдається  втекти за кордон, продовжувати революційну діяльність і писати твори для дітей. У цей час побачила світ перша  збірка оповідань молодого письменника – «Краса і сила». Коли після революції владу в Україні захопила Центральна рада, В.Винниченко повернувся до Києва і став одним з її керівників, а згодом очолив уряд Української Народної республіки. Та після захоплення України більшовиками у 1919 році письменник із сім’єю виїжджає до Австрії. Помер у Франції 6 березня 1951 року.