Свято Петра і Павла

Бібліотекар філії №3 Юлія Сидоренко знайомить вас, любі  діти, з  традиціями відзначення  святодня Петра і Павла.

Дванадцятого липня за новим стилем –  день святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла, або як кажуть наші селяни, «Петра». В цей час у багатьох регіонах України починаються жнива, а звідси й походить народне вірування проте, що справа святого Петра – «жито зажинати».

Святий Петро часто згадується в народних віруваннях та легендах.

До свята Петра й Павла готувалися колись в Україні як до великого свята : білили  хати, оздоблювали рушниками стіни, вбирали подвір’я. Ранком у цей день всі йшли до церкви. Дівчата вбирали свої голови вінками з польових квітів,  а особливо червоними маками. 

 Повернувшись з церкви, люди розговлялися  мандриками. Мандрики – це  пампушки печені  з пшеничного тіста, яєць і сиру. Сама назва походить від того, що мандруючи по світі, Петро з Павлом живилися «мандриками».

Про Петрове свято в народі побутувало безліч прислів’їв:

Раз у рік Петра.

До Петра не сподівайся тепла, а по  Петрові та й по теплові.

На Петра і душа тепла.

Від Петра  красне літо.

Йшло до Петра, а тепер до Різдва.

На Петра колос, а на  Іллю жнива.

По Петрові на дворі пусто, а в полі густо.

Соловей  співає до Петра.

Як на Петрів день спека, то на Різдво мороз.