Здається, я писав завжди

Коли у Євгена Гуцала запитували, в якому віці він почав писати, то письменник, усміхаючись відповідав: « Здається, я писав завжди». Він розповідав про те, як закінчивши четвертий клас, сам збив неоковирного дерев’яного стола, поставив його біля хати в кущах бузку і день у день писав за тим столом вірші й оповідання. Хіба  міг тоді уявити  хлопчик Женя з мальовничого подільського села, що згодом він стане одним із найталановитіших українських письменників ХХ століття?

Народився Євген Пилипович Гуцало 14 січня 1937 року  в селі Старому Животові на Вінниччині у сім’ї вчителів. Батькам доводилося переїжджати з однієї сільської школи до іншої, й малий Женя вдосталь надивився розмаїтої подільської природи, наслухався щирих і співучих подолян. Батько викладав українську мову і літературу, а мама –  хімію і біологію. Мабуть, тому в Гуцала велика любов  до рідного слова й рідної природи, до ледь вловимих відтінків барвистої мови і до шовкових трав.

Коли почалася війна, родина переїхала в село Нова Гребля, де жили дід, баба, брати та сестри батьків, щоб легше перетерпіти злигодні й поневіряння окупації.

 Після визволення України з-під фашистського ярма сім’я вчителя Гуцала переїжджає до села Гумці Калинівського району. Тут Євген іде до першого класу. Важко  жилося тоді в розореному війною селі – ні одягу, ні харчів, ні чорнила. Діти самостійно виготовляли чорнило з бузини.

У школі хлопець захопився творчістю Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В Стефаника.

Євген Гуцало навчався в Ніжинському педагогічному інституті імені Миколи Гоголя.

З під пера письменника вийшли  численні твори для дітей. Збірник оповідань «Пролетіли коні» та повість «Саййора» відзначені Державною премією України імені Т. Г. Шевченка.  Твори письменника перекладені німецькою, болгарською, румунською, чеською, угорською, французькою мовами.

Бібліотекар філії №3 Юлія Сидоренко пропонує вам, школярі, прочитати оповідання «Сім’я дикої качки», «Олень Август», «Лось», які допоможуть вам у майбутньому підготуватися до уроку  української літератури та інші твори автора.

 Маленьким читачикам стане в нагоді  книжка з кумедною назвою «Зайці в полі варять борщ».

Бабаки

З бабачихою бабак

не помириться ніяк:

він працює до зорі

а вона лежить в норі.

Лев

Добре леву: в лева – грива!

А тому- то він щасливий,

і щасливі левенята,

що такого мають тата!