Усе мені тут рідне:
Ліси, потічки, гай,
І сонечко погідне,
І трав густий розмай.
24 серпня – День Незалежності України. Ця визначна дата
навіки увійшла в історію молодої держави золотою сторінкою її біографії,
започаткувала нову епоху в житті нашого народу, законодавчо закріпила його
вікові демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи,
економічного зростання, культурного піднесення.
У серцях народу
України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами
української державності в символ свободи та праці. Творення історії
Батьківщини, її сьогодення і майбутнього – обов’язок кожного з нас.
У світі є багато чудових
країн. Але земля, де ми народилися, де зростаємо й пізнаємо світ, є
найдорожчою для кожного з нас, і наші серця завжди будуть сповнені любов’ю до
неї.
Мій милий край, моя
Вкраїна…
Земля батьків моїх,
дідів,
Люблю я мову солов’їну
І на зорі пташиний спів.
Тут рідна школа, рідна
хата,
Найкращі літо і зима…
Країн чудових так
багато,
Але ріднішої нема!
У глибину століть сягає історія нашого народу. З давніх –
давен, ми українці, малюємо, вишиваємо, плетемо із соломи, лози й трави,
творимо із дерева й глини, металу і скла… Навіть із сиру і пластиліну
скульптурки ліпити вміємо!
Бібліотекар Сидоренко Юлія запропонувала читачам творче
завдання – малюнок на асфальті до свята.
Тож нехай потужне джерело таланту і натхнення дітей, їх
енергія будуть прикладом служіння Україні, примножують її славу.
Нехай свято Незалежності духмяним серпневим запахом
українського хліба принесе всім щастя і добро, мир та любов!
І щоб ми могли радіти тим успіхам, які ми досягаємо, і щоб
ми могли так само, як зараз інші держави на світовому рівні, з гордістю казати: я –українець!
Це моя Україна!
Квітне в полі калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться пісні
моєї луна…
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, у
мене навіки одна.
Немає коментарів:
Дописати коментар