Любов до рідного слова

 

  Стрімка летюча постать, задумливі  каро-зелені очі, у руках дипломат і газета або журнал.

Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 року в селі Старому Животові Вінницької області  у сім’ї вчителів. Як пізніше згадував письменник, у дитинстві він захоплювався читанням книг, бо йому цікаво було довідуватись із них про життя, якого він не знав і яке відкривав уперше. Бо довколишнє буття – звичне, знайоме, щоденне, близьке, в той час  як книжка – це дійсність незнана, нова, незнайома, з безліччю пригод. Любов до читання з часом переросла в захоплення віршування.

У 1959 році майбутній письменник закінчив Ніжинський педагогічний інститут ім. М. Гоголя, але мріяв стати журналістом, якийсь час працював у редакціях газет, а згодом повністю присвятив себе письменницькій діяльності.

З- під його пера вийшло понад сто книг.

Та найбільшу славу і визнання авторові принесли твори для дітей: «Олень Август», «З горіха зерня», «Дениско», «Саййора»,  «Пролетіли коні».

Бібліотекар Юлія Сидоренко пропонує вам, любі мої діти, прочитати книги  Євгена Гуцала, а веселі і дотепні вірші можна вивчити напам’ять.

 

Ворона з Лісабона

і крук із Прилук

Якось стрілися –ворона

із самого Лісабона

і дзьобастий чорний крук

із самісіньких Прилук.

Гордо каркнула ворона:

–  Я – ворона з Лісабона!

Гордо каркнув чорний крук:

– Я – з самісіньких Прилук!

Й запишалася – ворона

із самого Лісабона

і дзьобастий чорний крук

із самісіньких Прилук.