Історія про Пасхального зайця

 

 2 травня –Воскресіння Христове, Великдень. Це одне з найбільших християнських свят. Ісус воскрес дуже рано в неділю, на третій день після своєї смерті, тому великодні торжества починаються опівночі або на світанку з обходу навколо церкви під звук дзвонів.

Великодні яйця є постійним атрибутом Великодня. За легендою, після воскресіння Ісуса Христа Марія Магдалина прийшла з вісткою про це до самого римського імператора Тиберія. Вона простягнула Тиберію в подарунок біле яйце зі словами: «Христос воскрес!». Імператор тільки розсміявся: «Це так само неможливо, як твоєму білому яйцю стати червоним». Не встиг він  закінчити фразу, як  яйце в руках Марії Магдалини залилося червоною барвою. З тих пір на Великдень почали в подарунок підносити розфарбовані яйця.

А чи чули  ви, діти,  про великодніх зайців?

Бібліотекар  Юлія Сидоренко знайомить вас з історією про Пасхального зайця.

У Німеччині, Англії та інших країнах саме вони, разом  з яйцями, є символом Великодня. Якщо  з яйцем усе зрозуміло, то звідки тут узявся заєць?  Саме він, усупереч законам природи, приносить німцям великодні яйця й ховає їх у найнесподіваніших місцях, щоб діти потім шукали. Цей довговух у Західній Європі завжди був  символом плодючості, тому й пов’язувався з весною. Щодо зайців чи кроликів,  то не лише  вони приносили великодні яйця.  У давні часи деякі європейські народи вважали, що це могли робити і півні, лелеки, зозулі, лисиці і віслюки.

Напередодні Великодня Пасхального зайчика можна побачити скрізь. Їх роблять з шоколаду та марципану, печуть печиво та коржики у формі зайців. Їх шиють з фетру, тканини та хутра, ліплять з глини, зображують на серветках, скатертинах та пасхальних листівках.

Присутність доброго зайчика на святковому столі обіцяє благополуччя та добрий врожай.

Зі святом Великодня та смачної всім паски! Христос воскрес!