Роберт Льюїс Стівенсон – один з найвідоміших англійських письменників, а «Острів скарбів» – його найкращий пригодницький роман, яким уже понад століття зачитуються діти всього світу. Роберт Льюїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, що в центрі Шотландії, у родині інженерів, кілька поколінь котрої були будівничими маяків.
Поїздки Шотландією під час літніх канікул залишили глибокий слід у душі хлопчика: історії про корабельні аварії, розповіді про бурунів, гірські вершини живили уяву майбутнього письменника. Стівенсон пристрасно покохав рідний край, його природу й історію. Пізніше він напише про Шотландію оповідання й нариси, вірші й романи, оброблятиме народні повір'я. У сімнадцять років Льюїс вступив на юридичний факультет Единбурзького університету, а в 1875 році закінчив його. Він багато подорожував, і під час подорожі на південь Франції пише дорожні записки, з яких починається список його публікацій. У 1866 році вийшла перша книжка Стівенсона – «Пентландське повстання». Світова слава прийшла до Стівенсона після виходу роману «Острів скарбів» (1883).
Бібліотекар Юлія Сидоренко порадила дітям не гаяти часу і прочитати роман Роберта Стівенсона «Острів скарбів», який вивчають за шкільною програмою та інші твори письменника.
Історію про пригоди шукачів скарбів Стівенсон складав для свого пасинка, а 1883 року видав її окремою книжкою «Острів скарбів». Автор поринає в минуле, змальовує романтичні пригоди й мандри своїх героїв, які споряджають кораблі й пливуть у пошуках скарбів на безлюдні острови, наражаються на небезпеку, живуть яскравим і незвичайним життям. Серед діючих осіб, якими письменник заселив свої твори, зустрічаються бандити, розбійники, пірати. Всі вони – люди, і всі вони різні, і кожен має своєрідну, незазабутню зовнішність, як, скажімо, капітан Флінт чи Джон Сільвер.
«Острів скарбів» виходив у Англії величезними тиражами і ще більшими тиражами у перекладах майже на всі мови світу.
З 1884 до 1887 року вийшли друком книги «Чорна стріла», «Принц
Отто», «Динамітник», «Дитячий квітник віршів», «Викрадений», «Спогади й
портрети», «Маркхейм», «Олалла».
Стівенсон отримував замовлення на нові книги, з ним щедро
розраховувалися видавці, поряд була кохана, пасинок Ллойд, добра матуся, грошей
вистачало на прожиття й подорожі. Письменник відчув таке полегшення і в
матеріальному, і в моральному плані настільки, що сім’я в повному складі
відпливла на яхті на Тихоокеанські острови. Результатом подорожей стали
численні нотатки письменника, кілька книг і бажання назавжди оселитися на
одному з островів Самоа, оскільки клімат Південних морів благотворно впливав на
здоров’я Стівенсона. Він наказав купити
п’ятнадцять акрів землі на острові Уполу, розчистити ділянку від дерев і кущів
і збудувати там житло. Луїс і Фенні ніколи не могли дати лад грошам, а тому
будівництво й облаштування коштували їм надто дорого. Стівенсонові подобалося
працювати на землі, та він не полишав писати книги: нові враження підказали
йому безліч нових тем. Він зізнавався, що
завжди писав заради заробітку і навіть дещо хизувався цим, але тільки переїзд до Океанії дав йому змогу писати й для
душі, а тому твори останнього періоду якісно вирізняються з-поміж усіх.
Любов до моря, яка наповнювала серця предків Стівенсона і виливалася у будівництво маяків, до кінця днів жила і в душі письменника.
Немає коментарів:
Дописати коментар