Є священний диво-птах в синьо-жовтих кольорах

 

23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради України. Після цього його освятив священник УАПЦ Петро Бойко.

Але чому саме ці кольори стали національними символами? Можливо, червоно-чорний стяг більш повно розкривав би суть нашого народу? Адже «червоними і чорними нитками» снувалася доля кожного українця. Немає жодної сорочки чи рушника, де б не було цих кольорів.

Але так склалося історично, що поєднання синього та жовтого на прапорах бере початок ще у добу Галицько-Волинського князівства. Наступні згадки про синьо-жовтий стяг можна зустріти у ХІХ ст., коли у вжиток входить поєднання двох рівновеликих смуг замість золотого лева на синьому тлі.

У другу річницю Чорнобильської катастрофи у руках Юрка  Волощака на площі Ринок у Львові майорів прапор, якому судилося знову стати державним.  24 липня 1990 року цей державний символ ужу підіймали біля будинку Київради.

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому стягу статус офіційного прапора країни. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, приймати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН, 28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про затвердження державним прапором України національного прапора».

На честь свята у патріотичному ай-стопері «Є священний диво-птах в синьо-жовтих кольорах» прийняли участь всі категорії читачів бібліотеки: від маленьких до дорослих.