Василь Стус - життя як творчість

 

Василь Стус був українським поетом-шістдесятником, дисидентом і політв’язнем.

Його дитинство пройшло на Донбасі. Він випускник Донецького університету. Почав літературну кар'єру, подав до видавництва свою першу збірку. Захоплювався Максимом Рильським і Миколою Бажаном, перекладав Рільке. Здавалося б, життєва дорога вже визначилася. Але хрущовська відлига закінчувалася, заморозки панівної сталінізації дошкуляли все більше. І незгодні заявили про свою позицію.

4 вересня 1965 року на прем'єрі фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна" Іван Дзюба повідомив зі сцени про арешти української інтелігенції. Василь Стус та В'ячеслав Чорновіл закликали всіх, хто протестує проти репресій, встати. Відтоді усі вони опиняються під невсипущим наглядом.

Уперше Василя Стуса арештували 12 січня 1972 – тоді пройшла ціла хвиля "різдвяних" ув'язнень. До Києва поет повернувся восени 1979 року, а вже у травні наступного року знову опинився за ґратами. Й отримав 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Вийти на свободу йому вже не судилося. Василь Стус не захотів поступитися гідністю. Ані особистістю, ані своєю нацією.