30
травня 1876 року Олександр ІІ, перебуваючи у місті Емсі в Німеччині, підписав
закон про абсолютну заборону українського письменства – "Емський указ".
Указом
заборонялося друкувати українською мовою книжки й навіть тексти до музичних
нот, ставити українські театральні вистави і влаштовувати концерти з українськими
піснями. Якщо хотіли організувати концерт, то всі пісні треба було перекладати
російською мовою. Указ суворо забороняв ввозити в межі імперії, без
спеціального дозволу, будь-які книга та брошури, видані за кордоном українською
мовою.
Було
закрито Південно-Західний Відділ Географічного Товариства, а його керівника
етнографа Павла Чубинського звільнено з праці. Заборонено було видавати
"Кіевскій Телеграф" й усунено ряд професорів з Київського
Університету, в тому числі й Драгоманова, якого вислали з України. Відомий уже
тоді письменник П. Куліш зрікся російського громадянства. Вслід за тим почалися
репресії супроти окремих діячів українського руху. Рівночасно комісія вирішила
підтримувати матеріально москвофільський рух у Галичині, видаючи таємні субсидії
на його видання, які особливо завзято боролися з українським рухом.
Фактично
Емський указ утратив чинність 1905 року, хоча формально він ніколи не був
скасований.
Переклад пам’ятної дошки у місті у місті Бад-Емс:
«У цьому будинку 30 травня 1876 р. російський Цар Олександр II
підписав Емський указ спрямований на придушення української культури забороною
друкованого слова й вистав українською мовою. На знак живучости її культури
українська спільнота встановляє цю пам’ятну дошку.
Бад-Емс 1976 - Світовий Конґрес Вільних Українців
Бад-Емс 2009 – Світовий Конґрес Українців
(Світовий Конґрес Вільних Українців) Українська Держава»
0 коммент.: