140 років підписання Емського указу

30 травня 1876 року Олександр ІІ, перебуваючи у місті Емсі в Німеччині, підписав закон про абсолютну заборону українського письменства – "Емський указ".

Указом заборонялося друкувати українською мовою книжки й навіть тексти до музичних нот, ставити українські театральні вистави і влаштовувати концерти з українськими пісня­ми. Якщо хотіли організувати концерт, то всі пісні треба було пере­кладати російською мовою. Указ суворо забороняв ввозити в межі ім­перії, без спеціального дозволу, будь-які книга та брошури, видані за кордоном українською мовою.

Було закрито Південно-Західний Відділ Географічного Товариства, а його ке­рівника етнографа Павла Чубинського звільнено з праці. Заборонено було видавати "Кіевскій Телеграф" й усунено ряд професорів з Київсько­го Університету, в тому числі й Драгоманова, якого вислали з Ук­раїни. Відомий уже тоді письменник П. Куліш зрікся російського громадянства. Вслід за тим почалися репресії супроти окремих діячів українського руху. Рівночасно комісія вирішила підтримувати матеріально москвофільський рух у Галичині, видаючи таємні суб­сидії на його видання, які особливо завзято боролися з українським рухом.

Фактично Емський указ утратив чинність 1905 року, хоча формально він ніколи не був скасований. 

 Переклад пам’ятної дошки у місті у місті Бад-Емс:
«У цьому будинку 30 травня 1876 р. російський Цар Олександр II підписав Емський указ спрямований на придушення української культури забороною друкованого слова й вистав українською мовою. На знак живучости її культури українська спільнота встановляє цю пам’ятну дошку.
Бад-Емс 1976 - Світовий Конґрес Вільних Українців
Бад-Емс 2009 – Світовий Конґрес Українців

(Світовий Конґрес Вільних Українців) Українська Держава»