Національна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) – державна нагорода України, найвища в
Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва.
Освячена іменем великого Кобзаря, ця творча нагорода має незаперечний авторитет
і в Україні, і в усьому світі. Рішення про присудження премії приймає Комітет з
Національної премії України імені Тараса Шевченка, створений Указом Президента
України.
1961 рік був роком безпрецедентного за масштабами вшанування
пам’яті Тараса Шевченка. Століття від дня його смерті стало приводом для
проведення шанобливих урочистих заходів не лише в Україні, а й у всьому СРСР. І
хоч КПРС використовувала народну любов до великого поета з метою пропаганди
“успіхів ленінської національної політики”, але вона була змушена рахуватися з
національними почуттями українців.
У цій атмосфері помітного патріотичного
піднесення 20 травня 1961 року вийшла постанова Ради Міністрів УРСР «Про
встановлення щорічних Республіканських премій імені Т.Т.Шевченка». Тоді ж були затверджено Положення про
премії та зразки почесних знаків і дипломи лауреатів, створено Урядовий комітет
на чолі з O.Корнійчуком, до якого ввійшли поряд з партійно-державними
керівниками й визначні діячі української культури.
Присуджуватися премії мали за високохудожні твори літератури,
журналістики, образотворчого мистецтва, музики, театру, кіно, які визнані та
високо оцінені громадськістю. Щоразу присудженню їх передувало широке
обговорення і популяризація мистецьких творів у пресі, по радіо, телебаченню,
на художніх виставках тощо. 9 березня 1962 року першими лауреатами
Шевченківської премії стали Олесь Гончар, Павло Тичина і Платон Майборода.
Немає коментарів:
Дописати коментар