
У нас, в Україні, ляльок із давніх-давен робили із соломи, клаптиків тканини, ниток.
Найулюбленішою була лялька-мотанка. Її секрет у тому, що її не шиють, а мотають
із тканини та вплітають різні елементи – квіти, трави, ґудзики , камінці. Перед
тим як «одягнути» ляльку, детально добирався матеріал, який допоміг би зберегти національний колорит одягу.
Здавна у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу,
була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку
між поколіннями. Виготовляючи
цей сакральний предмет, жінка вкладала у неї свою енергію, певні думки і
побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду,
а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.
Немає коментарів:
Дописати коментар