Японський фізик народився 23 січня 1907 року в Токіо у родині професора університету. Ще у дитячому віці він познайомився з японською і китайською класикою та самостійно опанував німецьку мову. У шкільні роки захопився математикою і фізикою. У 1926 році, успішно закінчивши школу, вступив до Кіотського університету, де вивчав фізику за прискореною програмою.1929 – захистив дисертацію, здобувши ступінь магістра. 1932 – Юкава одружився з Сумі Юкава і змінив своє прізвище Оґава на прізвище дружини. 1933 – Хідекі Юкава працював лектором з фізики у Осакському університеті, за три роки став професором. Попри те, що наприкінці 1920-х років Юкава провів ряд експериментальних фізичних досліджень, молодого ученого все більше захоплювала сфера теоретичної фізики. Роботи в галузі квантової і ядерної фізики принесли йому популярність у науковому світі Японії. У цей період фізики світу робили спроби теоретично пояснити причину, яка утримує атомне ядро від розпаду. 1935 року Х. Юкава теоретично припустив, що це ув'язується з обмінною частинкою великої маси. Він опублікував складну, але змістовну теорію, що дозволило обчислювати масу цієї гіпотетичної частинки, приблизно у 200 разів важчої за електрон, що згодом дістала назву «мезон». 1939 року Юкава повернувся до Кіотського імператорського університету вже як відомий фізик-теоретик, завдяки чому фізичний факультет університету набув міжнародного визнання. Незважаючи на початок Другої світової війни, Юкава продовжив наукові дослідження у сфері фізики елементарних частинок. 1942 року він зі співробітниками висунув припущення про існування двох типів мезонів, а 1948 року його теорія експериментально підтвердилася. Мезони були штучно отримані американськими фізиками в лабораторії Каліфорнійського університету Берклі. 1949 – Юкава здобув Нобелівську премію з фізики «за передбачення існування мезонів на основі теоретичної роботи з ядерних сил». 1949 - 1953 – Юкава працював у Колумбійському університеті (США) й займався дослідницькою роботою в Інституті фундаментальних досліджень (Принстон). 1953 року повернувся до Кіотського університету, де обіймав посаду директора Науково-дослідного інституту фундаментальної фізики і продовжив дослідження з квантової фізики й елементарних частинок, приділяючи багато часу вихованню нового покоління молодих японських фізиків. Створив японську школу фізиків-теоретиків, заснував японський журнал «Прогрес теоретичної фізики». У 1955 році, разом з іншими видатними вченими він підписав Маніфест Рассела, який став початком зародження у світі руху учених за мир. У маніфесті було заявлено про загрозу термоядерної зброї для життя людства та поставлена проблема: "Чи покінчимо ми з людською расою, чи людство відмовиться від війни". Крім Нобелівської премії, Юкава був нагороджений Імператорською премією Японської академії наук, золотою медаллю імені Ломоносова АН СРСР, був іноземним членом багатьох наукових академій і товариств. Помер Хідекі Юкава 8 вересня 1981 року у місті Кіото.
Сторінки сайту
▼
23 січня 2017 р.
До 110 - річчя від дня народження японського фізика-теоретика, Нобелівського лауреата (1949) Хідекі Юкави
Японський фізик народився 23 січня 1907 року в Токіо у родині професора університету. Ще у дитячому віці він познайомився з японською і китайською класикою та самостійно опанував німецьку мову. У шкільні роки захопився математикою і фізикою. У 1926 році, успішно закінчивши школу, вступив до Кіотського університету, де вивчав фізику за прискореною програмою.1929 – захистив дисертацію, здобувши ступінь магістра. 1932 – Юкава одружився з Сумі Юкава і змінив своє прізвище Оґава на прізвище дружини. 1933 – Хідекі Юкава працював лектором з фізики у Осакському університеті, за три роки став професором. Попри те, що наприкінці 1920-х років Юкава провів ряд експериментальних фізичних досліджень, молодого ученого все більше захоплювала сфера теоретичної фізики. Роботи в галузі квантової і ядерної фізики принесли йому популярність у науковому світі Японії. У цей період фізики світу робили спроби теоретично пояснити причину, яка утримує атомне ядро від розпаду. 1935 року Х. Юкава теоретично припустив, що це ув'язується з обмінною частинкою великої маси. Він опублікував складну, але змістовну теорію, що дозволило обчислювати масу цієї гіпотетичної частинки, приблизно у 200 разів важчої за електрон, що згодом дістала назву «мезон». 1939 року Юкава повернувся до Кіотського імператорського університету вже як відомий фізик-теоретик, завдяки чому фізичний факультет університету набув міжнародного визнання. Незважаючи на початок Другої світової війни, Юкава продовжив наукові дослідження у сфері фізики елементарних частинок. 1942 року він зі співробітниками висунув припущення про існування двох типів мезонів, а 1948 року його теорія експериментально підтвердилася. Мезони були штучно отримані американськими фізиками в лабораторії Каліфорнійського університету Берклі. 1949 – Юкава здобув Нобелівську премію з фізики «за передбачення існування мезонів на основі теоретичної роботи з ядерних сил». 1949 - 1953 – Юкава працював у Колумбійському університеті (США) й займався дослідницькою роботою в Інституті фундаментальних досліджень (Принстон). 1953 року повернувся до Кіотського університету, де обіймав посаду директора Науково-дослідного інституту фундаментальної фізики і продовжив дослідження з квантової фізики й елементарних частинок, приділяючи багато часу вихованню нового покоління молодих японських фізиків. Створив японську школу фізиків-теоретиків, заснував японський журнал «Прогрес теоретичної фізики». У 1955 році, разом з іншими видатними вченими він підписав Маніфест Рассела, який став початком зародження у світі руху учених за мир. У маніфесті було заявлено про загрозу термоядерної зброї для життя людства та поставлена проблема: "Чи покінчимо ми з людською расою, чи людство відмовиться від війни". Крім Нобелівської премії, Юкава був нагороджений Імператорською премією Японської академії наук, золотою медаллю імені Ломоносова АН СРСР, був іноземним членом багатьох наукових академій і товариств. Помер Хідекі Юкава 8 вересня 1981 року у місті Кіото.
Немає коментарів:
Дописати коментар