Ой, на Івана та й на Купала

 Скотилось сонечко 

за гору – 

Настала ніч

 купальських чар…

Ліси із  місяцем говорять,

І папороть цвіте, 
 мов жар.

 Н. Книшова

Ми всі любимо таємничі легенди, незвичайні ігри й забави. 
6 липня, напередодні Різдва Івана Хрестителя, бібліотекарі завітали в 
ДНЗ №22 «Ластівка» на фольклорний експромт «Ой, на Івана та й на Купала». Це найцікавіше свято, яке відзначалося ще нашими предками у сиву давнину. Воно припадає на період, коли сонце найвище піднімається над землею і дає їй найбільше світла, тепла та чудодійної сили. А купальська ніч сповнена чудес: можна чути мову звірів, деякі рослини ходять із місця на місце,  цвіте чудодійна квітка – папороть.

Червоніє маленький пуп’янок і,мов живий, ворушиться.

Ворушиться та дедалі більшає, більшає, як жарина.

Спалахнула зірочка, щось тихо луснуло – і квітка розпустилася…

За легендою, хто зуміє знайти її та зірвати – знатиме усе на світі й матиме чудодійну силу.

Дорослі, закликаючи щасливу долю, стрибають через вогнище, а малеча – через купу кропиви. Дівчата пускають на воду вінки зі свічками та загадують бажання.

Малята теж водили танок і співали пісню:

Купайло, Купайло,

Де ти зимувало?

Зимувало в лісі,

Ночувало в стрісі;

Зимувало в пір’єчку,

Літувало в зіллєчку.

З особливим захопленням дітки  виготовили композицію «Попливи віночок».

Пливе  віночок, не втопає,

До берега не пристає,

А з лісу темрява тікає–

Купальська ватра виграє!

Чарівна ніч наближається. Шануймо свята свої на рідній землі!