Ліси із місяцем
говорять,
І папороть цвіте,
мов жар.
мов жар.
Н. Книшова

6 липня, напередодні Різдва Івана Хрестителя, бібліотекарі завітали в
ДНЗ №22 «Ластівка» на фольклорний експромт «Ой, на Івана та й на Купала». Це найцікавіше свято, яке відзначалося ще нашими предками у сиву давнину. Воно припадає на період, коли сонце найвище піднімається над землею і дає їй найбільше світла, тепла та чудодійної сили. А купальська ніч сповнена чудес: можна чути мову звірів, деякі рослини ходять із місця на місце, цвіте чудодійна квітка – папороть.
Червоніє маленький пуп’янок і,мов живий, ворушиться.
Ворушиться та дедалі більшає, більшає, як жарина.
Спалахнула зірочка, щось тихо луснуло – і квітка
розпустилася…
За легендою, хто зуміє знайти
її та зірвати – знатиме усе на світі й матиме чудодійну силу.
Дорослі, закликаючи щасливу
долю, стрибають через вогнище, а малеча – через купу кропиви. Дівчата пускають
на воду вінки зі свічками та загадують бажання.
Купайло, Купайло,
Де ти зимувало?
Зимувало в лісі,
Ночувало в стрісі;
Зимувало в пір’єчку,
Літувало в зіллєчку.
Пливе віночок, не втопає,
До берега не пристає,
А з лісу темрява тікає–
Купальська ватра виграє!
Немає коментарів:
Дописати коментар