Кольору неба й ланів

23 серпня. Свято встановлено указом президента Леоніда Кучми "на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України" від 2004 року. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор. 22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом УНР. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом ЗУНР. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 – в Карпатській Україні.

Першим містом, в якому 14 березня 1990 року офіційно підняли національну символіку над міськрадою, став Стрий. При цьому першим офіційним державним органом, над яким майорів український прапор, була сільрада села Жулин на Львівщині. 24 липня 1990 року синьо-жовтий стяг було піднято на флагштоку перед київською мерією.

Але чому саме ці кольори стали національними символами. Можливо, червоно-чорний стяг більш повно розкривав би суть нашого народу? Адже «червоними і чорними нитками» снувалася доля кожного українця. Немає жодної сорочки чи рушника, де б не було цих кольорів. Згідно з популярною інтерпретацією, жовтий колір символізує пшеничні поля, а синій – небо над ними.

Саме з цією інформацією ознайомив дітей історичний щоденник «Синьо-жовте знамено завжди символізувало шлях до волі» та виставка-огляд «23 серпня – День Державного Прапора України». 

Також присутні переглянули відеоролик «Історія українського прапора» та відеокліп «Прапор України» у виконанні О.Пономарьова. Юні українці декламували вірші про державний символ країни.

Українці мають славну історію і традиції. Маємо і свою державу, а кожна держава має свої національні символи, які люди шанують і бережуть – чисте небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку.