Чому діти обожнюють вімельбухи?: Всеукраїнський рейтинг «Книжка року»

Багато з нас звикли до того, що в книгах неодмінно повинен бути текст. А інакше, що ж це за книга, якщо там одні картинки? Але вімельбухи, або книжки-розглядайки, здатні зламати подібні стереотипи. Виявляється, книги можуть бути і без тексту! Мало того, вони не менш корисні для розвитку дитини, ніж традиційні книги. 

Світовий бум на вімельбухи вже років три як докотився до нас.

У Харківському видавництві «Ранок» щороку виходить понад десяток якісних вімельбухів. Українські автори поки що у меншості на вімельбух-майданчику. Тим помітніші їхні успіхи. Ось, до прикладу, три книжки, придумані Катериною Дем’янчук: «Легенди Києва», «Легенди Львова» та «Легенди замків України». Ці книжки цілком можуть правити за путівники для найменших. Тут навіть є краєзнавчі «тексти», нехай і на 3-5 коротких речень.

Функціонал цих ошатних видань позначено на обкладинці: «Шукай – мандруй – фотографуй». Останнє – найцікавіша знахідка: дітям запропоновано власноруч зняти намальовані об’єкти на смартфон, а тоді роздрукувати та вклеїти на останньому розгорті поруч із живописними «оригіналами». Таке спілкування з книжкою запам’ятається надовго.

(За матеріалами Родіна Г.Вімельбухи атакують: від детектива до путівника / Галина Родіна // Укр. молода. – 2020. – С.12)