Бібліотека-філія№3 тісно координує свою роботу з учнівським та педагогічним колективом БЗШ№15. У березні 2016 року бібліотека стала партнером проекту «Інтеграція через діалог» завдяки творчій угоді зі школою. У ході проекту буде здійснюватися освітня, психологічна та інтеграційна допомога дітям, які постраждали від воєнних дій на Сході України та анексії Криму. Проект проводиться у 2016-2017 рр. Асоціацією «Нова Доба» у партнерстві з ГО УМНІЦ  за підтримки Європейського Союзу. Протягом року у нашій бібліотеці будуть відбуватися майстер-класи з декоративно-прикладного мистецтва «На – вчись!». Їх проводитимуть самодіяльні майстри, які досконало володіють різними техніками. Бо день без творчості – це день, який може пройти повз дітей марно.

У рамках проекту 31 березня у читальній залі пройшов майстер-клас з декупажу з читачами-учнями 3-В класу БЗШ№15, у якому навчаються діти-переселенці з м.Донецьк. Його творчо провела провідний бібліотекар Добровольська Наталія. Вона донесла школярам і цікаву історію декупажу.

Він прийшов до Європи з Азії та Китаю, де цією технікою прикрашали ліхтарі, ширми й інші деталі інтер’єру. В Україні його популярність стала відроджуватися кілька років тому. Простір для фантазії в цьому виді прикладного мистецтва просто безмежний. 

Основою для декупажу можуть бути різні поверхні й предмети: скляний і керамічний посуд, дерев’яні підноси й шкатулки, вінілові платівки і CD-диски, металеві коробочки з-під чаю або печива, обкладинки книжок, рамочки для фотографій. Освоївши техніку декупаж, ви вже не будете поспішати розлучитися зі старими речами.

Що для цього потрібно? Зовсім небагато. Дітям роздали тришарові столові серветки з красивим малюнком, акрилову фарбу, клей ПВА, щіточки, поролон, лак. І почалася робота. Юні умійки покроково відтворювали кожен процес роботи, уважно спостерігаючи за майстринею. Поролоновою губкою тонували скляні поверхні пляшок, вибравши яскравий фрагмент з серветки, акуратно клеїли, сушили, покривали лаком.

Творити красу можна з будь-якого матеріалу. І не має значення скільки вам років. Декупажні вироби діти взяли з собою, щоб своєю вправністю та майстерністю порадувати близьких. Це лише маленька частинка того, з чим ми навчимо їх працювати, допоможемо розкрити таланти і цікаво розважити!

ЗВІДКИ РОДОМ КАЗКОВІ ГЕРОЇ Кожна дитина вірить в існування чарівних персонажів, що населяють казковий світ. Ставши дорослою, вона усвідомлює, що улюблені казки є лише витвором бурхливої фантазії талановитих письменників, а відомі всім Попелюшка, Колобок, Стара Шапокляк та інші герої – цілковитою вигадкою. Але деяких персонажів своїх творів автори створювали за подобою абсолютно реальних людей.

ДЕРЕВ’ЯНІ ЛЯЛЬКИ

Усі пам’ятають казкове оповідання про дерев’яного чоловічка Буратіно, зробленого татом Карло зі шматка звичайної колоди.

Відомого персонажа своєї казки Олексій Толстой скопіював із твору італійського письменника Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо», головний герой якого мав цілком реального прототипа. До речі, майже дерев’яного. Від народження він був звичайним хлопчиськом, але дуже маленьким, майже карликового зросту, тому батьки називали його Піноккіо (з італійської – «кедровий горішок»). У 18 років Піноккіо забрали до армії, з якої, прослуживши 15 років, він повернувся інвалідом: у бою хлопець утратив руки й ноги, а тіло його було жорстоко покалічене.

Можливо, доля Піноккіо склалася б фатально, якби він не зустрів геніального лікаря Бестульджи, який, по суті, став для нього татом Карло. Бестульджи виготовив для дивного пацієнта дерев’яні протези рук і ніг, а також ампутованого носа (до речі, доволі довгого, як і в казкового персонажа). Завдяки ним карлик більше нагадував живу ляльку-маріонетку й мав приголомшливий успіх на ярмарках. Балаганний театр став для Піноккіо й житлом, і могилою: під час одного з трюків він упав із висоти й розбив голову.

…А одного чудового дня маловідомому письменникові Карло Коллоді, що залишився без готівки в кишенях, довелося відновити у своїй пам’яті розповідь бабусі про «дерев’яного карлика» і написати казку про Піноккіо, почавши оповідання словами: «Жив-був не король, а шматок дерева, звичайна колода».

Слово «Буратіно» з італійської перекладають як «маріонетка», але, крім буквального змісту, у нього є й цілком «людське» коріння: прізвище Буратіно мав рід венеціанських лихварів. Як і герой казки, вони «вирощували» гроші, а один із представників роду навіть запропонував російському цареві Олексію Михайловичу замінити срібні й золоті монети мідними.

   

Завтра буде цікавіше…

29 березня  у читальній залі нашої бібліотеки пройшов майстер-клас з бісероплетіння для читачів-учнів 1-А класу БЗШ№15 (класовод Саранчук Людмила). 

Його провела самодіяльна майстриня Самусенко Леся Анатоліївна. Виставка її власних робіт представлена в малій виставковій залі «Арт-простори 96».

Бісер – це дрібні намистинки зі скла, порцеляни або металу з отворами для низання. У Давньому Єгипті з непрозорого скла робили фальшиві перлинки /арабською «бусра», а у множині «бусер»/. Звідси й походить назва бісеру. 

У Сирії й Єгипті з нього виготовляли різні прикраси, розшивали одяг. У Х столітті Венеція перейняла від Візантії секрет його виготовлення й почала постачати до багатьох країн світу.

У наш час цей старовинний вид рукоділля викликає до себе великий інтерес. Емалевий блиск, колористика, мерехтіння зернистої поверхні надає особливої жвавості виробам, сплетених з бісеру.

Цю цікаву історію розповіла школярам пані Леся. А потім закипіла кропітка робота. Маленькі «вертуни» і «вертухи» півтори години завзято невправними пальчиками робили свою першу в житті бісерну поробку. Нею виявилася барвиста бабка.

Були і загублені бісеринки, і сльози, і заплутані дротинки… Але це ніяк не зупинило бажання дітвори створити самому маленький бісерний «шедевр». І ви не повірите! Це сталося!

Одним із напрямків роботи кожної бібліотеки є якісне вивчення розділів книжкового фонду. Книгозбірні міста цього року обрали для аналізу розділ 84.4«Книги-ювіляри 2016». Для гарного і органічного дослідження працівники бібліотеки підійшли креативно. Мимоволі увагу користувачів привертає виставка-інсталяція з відповідною назвою. 2016 рік – ювілейний для 82-х книг, які є у нашому книжковому фонді. Кожного тижня на інсталяційній виставці відбувається зустріч з новими книгами-ювілярками. Як? Дуже просто, легко, доступно. Спробуйте!

На виконання Указу Президента України «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України» українські видавництва почали презентувати свої книги до цієї дати.

"Абетка України" харківського видавництва «Віват» увібрала в себе ключові поняття, пов'язані з нашою Батьківщиною. У книжці зібрано своєрідний мінімум для ознайомлення з національними символами та досягненнями українців. Тут читач познайомиться з історичними персонами і подіями, фольклорно-етнографічними особливостями, культурою, традиціями країни, здійснить подорож знаменитими місцями.

Книжка зроблена у форматі абетки-словника і написана зрозумілою й цікавою для широкого кола читачів мовою. Усі слова розташовані в алфавітному порядку і супроводжуються яскравими ілюстраціями. Інформація в книжці подана двома мовами: українською та англійською, тож видання може бути використане і як якісний презентаційний продукт, і як подарунок.

«Український щорічник-2016» видавництва «Генеза» містить афоризми, ілюстрації про найвідоміші історичні, архітектурні, культові пам’ятки України, щоденний народний календар з прикметами та перлинами народної мудрості.

Незмінною у щорічнику залишається рубрика «Що я зробив для України», де кожен власник цього видання зможе записати свої ідеї та плани на майбутнє.

На сторінках щоденника можна знайти авторів найвідоміших українських афоризмів та пісень; ознайомитись із мудрими заповітами Григорія Сковороди, прочитати як Володимир Маяковський агітував вивчати українську мову, а Антон Чехов – хвалив українських селян за веселість і той же час тверезість; відкрити для себе лірику Івана Франка у перекладі Анни Ахматової та ще багато нового і цікавого.

Навчальний посібник «Україна: історія Конституції», написаний відомим політиком і громадським діячем Миколою Томенком, присвячений висвітленню питань історії розвитку українського конституціоналізму від найдавніших часів до сьогодення. Вміщено аналіз конституційних документів, що характеризували суспільно-політичне життя на українських теренах, а також повні тексти "Пактів і конституцій..." Пилипа Орлика та Конституції незалежної України.

Посібник може бути використаний для поглибленого засвоєння курсів правознавства, політології, філософії, етапів виникнення і розвитку державотворчого мислення під час викладання історії України. 

Щиро вітаємо всіх християн католицької віри з Пасхою!

Від усього серця бажаємо вам благодаті, добробуту, окриленого настрою, миру, злагоди, душевної чистоти і гармонії. Нехай цей Великий День дарує всім вам щастя, здоров’я, любов та непохитну віру в краще майбутнє! 
Душа нехай світлішою стає, серце пломеніє любов’ю, 
а помисли стануть щирими та добрими. 
Всіх вам земних благ!

Київська обласна бібліотека для дітей

запрошує взяти участь у регіональному конкурсі малюнків

«Чорнобильська трагедія очима дітей»

У ньому беруть участь діти з Київської області у двох вікових категоріях:

– читачі-учні 6-11 років;

– читачі-учні 12-16 років.

Конкурс проводиться з 28 березня по 22 квітня 2016 року у два тури:

– перший – з 28 березня по 14 квітня на обласному рівні;

– другий – з 15 квітня по 22 квітня в місті Києві.

Чекаємо ваші роботи за адресою: Польова, 96

бібліотека-філія№3

тел. 6-25-73

Увага! Любі книголюби!

Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» та Національна бібліотека України для дітей запрошують вас взяти участь у конкурсі дитячої творчості 
«Мрії про Україну: дитячий погляд»
 /до 25-ї річниці незалежності України/.

У ньому беруть участь діти з усіх областей України у 2-х вікових категоріях:

      читачі-учні 10-12 років;

      читачі-учні 13-16 років.

Конкурс проводиться у трьох номінаціях:  поетичні твори, прозові твори та малюнки.

Проходить з 01 березня по 14 жовтня 2016 року у два тури:

перший – з 01 березня по 28 червня на обласному рівні;

другий – з 29 червня по 24 серпня в місті Києві.

Учасники конкурсу кожної номінації та вікової категорії готують роботу, яка має бути гарно оформленою, за змістом і жанром відповідати темі авторського бачення майбутнього України.

Детальніше про положення конкурсу можна дізнатися у бібліотеці-філії№3 (вул.Польова, 96, тел.6-25-73) та на сайті Національної бібліотеки України для дітей www.chl.kiev.ua

Сьогодні в нашій бібліотеці для читачів-учнів 6-В БЗШ №15 пройшов калейдоскоп цікавих фактів «Хто читає, той не пограє». 

Бібліотекарі розповіли дітям про книги-ювіляри 2016 року українських авторів. Детальніше зупинилися на творчості Всеволода Нестайка. 

Школярі відгадували у кросворді ключове слово – ім’я автора фантастичних пригод: як звали героїв повістей «Одиниця з обманом» та «Незвичайні пригоди в лісовій школі», в якій країні відбувалися події в повісті-казці «В Країні Сонячних зайчиків», з якого твору уривок та з якого твору предмет. 

Школярі не тільки успішно справилися з завданнями, а й виявили бажання перечитати твори згаданих письмьменників.

23 березня бібліотечна служба новин інформувала читачів-учнів 9-х класів БЗШ№15 «Що треба читати, щоб стати Біллом Гейтсом».

Безперечно, ім’я Білла Гейтса знайоме і дорослим, і дітям, у кого є комп’ютер. Корпорації Microsoft , яку він створив, належать ключові позиції на світовому комп’ютерному ринку, а ще Гейтс належить, за версією журналу «Форбс», до найбагатших людей світу.

Ще в дитинстві Білл дивував однокласників, вчителів і оточуючих феноменальною пам’яттю, пристрастю до математики, начитаністю: прочитав багатотомну «Велику енциклопедію», цитував розділи з Біблії, був обізнаний з працями З.Фройда. Коли йому набридло ходити до школи, бо він знав усе, чому там вчили, він просто перестав робити уроки і почав захоплено читати книги про великих винахідників. Улюбленими були Едісон та Ейнштейн.

У 13 років пристрасть до математики переросла у фанатичну любов до комп’ютерів. Тоді ж він написав і першу програму, що принесла йому успіх, славу і перший заробіток. Батьки були налякані таким захопленням і вольовим рішенням відсторонили сина на цілий рік від комп’ютерних проектів. Білл почав читати біографії великих людей від Наполеона до Рузвельта. Його цікавив образ мислення історичних особистостей. Книга Альфреда Слоуна «Мої роки з Дженерал Моторс» стала його улюбленою. Саме тоді його заповітною мрією стало – комп’ютер в кожному домі, на кожному столі.

У 20 років Гейтс створив першу компанію, вклавши в неї 900 доларів. Тепер це всесвітньо відома Microsoft із мільярдними прибутками. Нині його програмою Windows користуються люди не тільки на всій планеті, але і в космосі.

Білл Гейтс – відомий книголюб. У його домашній бібліотеці є 14000 томів та зібрання рідкісних книг з 60-террабайтним сховищем, в якому в електронному вигляді зібрані найзначніші твори всіх часів і народів. На стелі бібліотеки розміщені цитати з роману «Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда. У мережі Інтернет постійно з’являються рекомендаційні списки книг, які Білл Гейтс радить прочитати. Також він є автором видань «Дорога в майбутнє» та «Бізнес зі швидкістю думки».

Доповненням до розповіді бібліотекарів став перегляд відеороликів «Історії успіху – Білл Гейтс» та «11 правил для успіху від Білла Гейтса».

Сподіваємося, що історія геніального Білла Гейтса допоможе виявити саме той неповторний талант, що зробить вас видатною особистістю.

22 березня у читальній залі для користувачів-дітей 5-х класів БЗШ№15 в рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання працівники бібліотеки підготували виставку-інсталяцію літературний ескалатор «Читаючи – зростай!», на якій були представлені книги на всі смаки й уподобання.

Бібліотекарі розповіли школярам, що 22 березня – Всесвітній день водних ресурсів. Вода – найпоширеніша речовина на поверхні нашої планети. Напевно, правильніше було б зробити кожен свій день днем води, бо вона має душу. Важливо зрозуміти, що чиста вода – це наша турбота про довкілля. Адже не дуже важко виконувати елементарні речі – не засмічувати річки і озера, не зливати в них бруд і нечистоти. Лише від нас залежить у якому світі житимемо: чи серед сміттєвих звалищ, чи на зелено-блакитній планеті Земля.

У школах, університетах, на курсах методика вивчення англійської в Україні досі є непродуктивною, через що іноземну мову в нас часто доводиться вчити мало не все життя. Тож вільно спілкуватися англійською вдається небагатьом.

Тим часом поліглоти вчать першу іноземну мову буквально за шість місяців. А кожну наступну – за ще коротший час. Все тому, що ці люди знають кілька фундаментальних секретів, на яких будується навчання.

Основа методики ґрунтується на співзвучності українських і англійських слів. На практиці все дуже просто: наприклад, в українських словах, які закінчуються на -ція та -сія, ми просто змінюємо закінчення на англійське -tion чи -sion. У результаті маємо пенсія – pension, версія – version, амбіція – ambition, коаліція – coalition. Таких слів близько 50 тисяч! Хоча, звісно, існують і слова-винятки. Але таких лише 50: поліція (police), дистанція (distance), гравітація (gravity)...

Айше Борсеітова, молодий лінгвіст, авторка інноваційної методики з вивчення мови, яка робить спроби змінити традиційну систему освіти. Протягом 9 років вона самостійно виявляла основні закономірності та принципи, досліджувала методи та практики поліглотів для того, щоб процес вивчення англійської проходив швидко, легко та із задоволенням, даючи вражаючі результати.

Детальніше про цю методику ви можете прочитати у статті Уляни Вітюк «Секрети від поліглота» (газета «Експрес» від 28 січня 2016 року).

22 березня українські церкви вшановують пам’ять сорока севастійських мучеників. У побуті цей день називається Сорок Святих. За переказами, саме вони є покровителями всієї птиці (як свійської, так і дикої). Інша назва – Сороки або Кулики. Співзвучність числівника «сорок», народне найменування свята «Сороки» породило чимало повір’їв та звичаїв.

Наприклад, селяни казали: на Сорок Святих сорока є іменинницею і кладе на своє гніздо сорок прутиків. Також вважають, що тоді прилітають із вирію сорок пташок. Перший серед них – жайворонок.

Цього дня господині пекли сорок медових та макових пряників у вигляді пташок і роздавали дітям – «щоб домашня птиця добре водилася».

Дівчата варили сорок вареників і частували парубків – «щоб мороз любисток не побив». Адже саме цю рослину (символ щасливої долі) юнки клали у воду, вмиваючи обличчя.

Якщо дозволяла погода, то деякі газди поспішали посіяти горох, сподіваючись багатого врожаю. Інші ж, навпаки, казали, що веснувати – гріх! Унаслідок такого протиріччя народилася легенда.

Одного разу на Сорок Святих ішов апостол Петро полем і побачив, що чоловік сіє горох. Він промовив до господаря:

– Сьогодні свято, тому сіяти не можна!

Селянин повинився і запевнив:

– Я зовсім забув про свято…

– Ну, тоді тебе Господь простить, - відповів апостол і зник.

Коли прийшов час збирати, чоловік не повірив своїм очам: уродило по сорок стручків на кожній стеблині та по сорок зернин у кожному стручку. Вдалося намолотити аж сорок мішків гороху!

Пам’ятаючи про таку вдачу, газда знову вирішив сіяти у святковий день – на Сорок Святих. Тільки-но почав роботу, як тіло вкрилося болячками. Зрозумів тоді, що то кара Божа.

За новим календарним стилем, Сорок Святих мучеників – час весняного рівнодення. Тож приповідають: «На Сороки день із ніччю рівняється».

21 березня – Всесвітній день поезії. Працівники бібліотеки для своїх користувачів підготували експрес-інформацію «Грушевський-поет»

до 150-річчя від дня народження.

 

Основна частина поетичних текстів М.Грушевського збереглася у двох рукописних зошитах. Перший з них, датований 1882–1883 роками, містить поетичні твори російською й українською мовами, драматичні проби, щоденникові записи. Це найраніші з дотепер відомих творчі тексти юного автора, більшість із них датовані. Майже всі записи в зошиті – чистові, тобто були переписані з чернеток і є остаточними варіантами.

 Другий компактний масив ранніх віршів М.Грушевського зберігається у Львові, авторська назва: «Зібрані кращі вірші Михайла Сергієнка Заволоки 1883–1884 рр.». Окрім цього, в архіві є кілька десятків поетичних творів на розрізнених аркушах – більшість із них створена пізніше, у 1890-х роках.

Ранні вірші М. Грушевського, в першу чергу російськомовні, мають відбиток просвітительських ідеалів, сповнені міркувань на захист розуму, культури, прогресу, про необхідність вберегти душу людини – а через неї всього суспільства від моральної деградації.

Перші поетичні спроби полонять своєю щирістю, але ще досить невправні. Молодий автор бачив свої слабкі місця й досить критично ставився до цих творів, але потяг до творчості був надто сильним, і часто М. Грушевський брався за перо насамперед з метою “вилити на папір душу”.

 «Україна» (уривок)

Невесело на Вкраїні –

Чужу мову чути,

Стогнуть, плачуть у неволі

Голоднії люде.

На панів своїх роблячи

День-ніч без спочину,

Забувають українці

Славну старовину.

Забувають, не забудуть

Деякі, гарненько

Вони дітям все розкажуть

Про Вкраїну-неньку.

«Я летів до тебе, серденько-дівчино…»

Я летів до тебе, серденько-дівчино,

Щоб намилуватись твоїми очима,

Щоб ще раз упитись милими речами,

Ще надать серденьку палу та кохання.

Скільки ждав я сего, скільки прибирався,

А додому хмурий од тебе вертався.

Щось важке та сумне серце нагнітило –

Чи почуло серце, що тобі немилий?

Чи тобі припав хто инчий до сподоби?

Чи мого кохання проминула доба?

«Я все люблю в тобі…»

Я все люблю в тобі – твій усміх непорочний

І соромливий рух тих полохливих вій,

І голос ласковий, де чую гомін любий

Ще нерозвіяних ясних дівочих мрій.

Дівчино-серденько, коли б схотіла доля

Пересадить тебе із твого квітничка

В мою хатину – ти б скрасила пишно,

Засяла в темряві самотнього кутка.

Світи мені, моя прекрасна зоре,

Тебе я довго так у пітьмі тій шукав,

І ще гірчійш було б, коли б, на мить блиснувши,

Привітний світ в очах моїх пропав.

«Не хтів би жити я…»

Не хтів би жити я, та що вже раз живу –

Я хочу жити і любити

Людей, і правду, і добро,

І їм як довше послужити…

На чолі б буть не хтів, та що вже раз стою,

Хочу нехибно достояти,

І прапор світу і добра

До краю високо держати.

Я б сильним буть не хтів –

Та вже, що маю раз,

Хотів би до краю зужити,

І з плеч недужих тягарі

На плечі власнії зложити.

І я зложив, і я несу,

Цап жертвенний народу свого,

Тягар важкий.

«Добрий день, книжковий тиждень» – такою назвою розпочався у бібліотеці Всеукраїнський тиждень дитячого читання. У перший день березневих канікул на книжковий фуршет «До нас новинка надійшла» завітали читачі-учні перших класів БЗШ№15.

На фуршеті юні книголюби «дегустували» нові книги українських авторів: С.Дерманського «Бигимоти – не медмеді», О.Чаклуна «Банка варення», «Коротунчик», «Швейцарські казки», І.Андрусяка «Третій сніг», О.Ільченка «Зимова казка», С.Пантюка «Вінчі й Едісон». Кожна книга з автографом письменника.

Олег Чаклун начаклував на добре читання, 

з Сашком Дерманським діти перевірили правильність написання слів «бигимоти» і «медмеді»,

Іван Андрусяк звернувся до школярів зі смішним «няв» та їжачим привітом, Олесь Ільченко з «Зимовою казкою», а Сергій Пантюк з Вінчі й Едісоном переніс юних читайликів аж у 2045 рік з «домашньою тваринкою» - трицератопсом!

Читати – не перечитати!