30 травня 1876 року Олександр ІІ, перебуваючи у місті Емсі в Німеччині, підписав закон про абсолютну заборону українського письменства – "Емський указ".

Указом заборонялося друкувати українською мовою книжки й навіть тексти до музичних нот, ставити українські театральні вистави і влаштовувати концерти з українськими пісня­ми. Якщо хотіли організувати концерт, то всі пісні треба було пере­кладати російською мовою. Указ суворо забороняв ввозити в межі ім­перії, без спеціального дозволу, будь-які книга та брошури, видані за кордоном українською мовою.

Було закрито Південно-Західний Відділ Географічного Товариства, а його ке­рівника етнографа Павла Чубинського звільнено з праці. Заборонено було видавати "Кіевскій Телеграф" й усунено ряд професорів з Київсько­го Університету, в тому числі й Драгоманова, якого вислали з Ук­раїни. Відомий уже тоді письменник П. Куліш зрікся російського громадянства. Вслід за тим почалися репресії супроти окремих діячів українського руху. Рівночасно комісія вирішила підтримувати матеріально москвофільський рух у Галичині, видаючи таємні суб­сидії на його видання, які особливо завзято боролися з українським рухом.

Фактично Емський указ утратив чинність 1905 року, хоча формально він ніколи не був скасований. 

 Переклад пам’ятної дошки у місті у місті Бад-Емс:
«У цьому будинку 30 травня 1876 р. російський Цар Олександр II підписав Емський указ спрямований на придушення української культури забороною друкованого слова й вистав українською мовою. На знак живучости її культури українська спільнота встановляє цю пам’ятну дошку.
Бад-Емс 1976 - Світовий Конґрес Вільних Українців
Бад-Емс 2009 – Світовий Конґрес Українців

(Світовий Конґрес Вільних Українців) Українська Держава» 

          
Уперше це чудове свято відзначили ще 1999-го року мешканці близько 800 будинків одного з Паризьких округів. А вже 2000-го День сусідів святкували у цілій Франції. Коли ж 2003-го року до Франції приєдналася Бельгія, свято набуло європейського масштабу.
    Щороку кількість країн, які долучалися до святкування Європейського дня сусідів, зростає, і сьогодні це свято відзначають уже в 30-ти країнах.
   

  Як святкувати Європейський день сусідів? Зібратися разом зі своїми сусідами в якомусь зручному для святкування місці, принести різні смаколики, якими частуватимуться всі гості, знайомитися, спілкуватися, ділитися гарним настроєм, посмішками й радістю - тобто будувати місточки між людьми, які є найближчими сусідами.

5 правил хороших стосунків із сусідами:

- бути ввічливим;

- бути охайним;

- бути стриманим;

- бути готовим допомагати;

- частіше посміхатися.

Через червоні квіточки починалося кохання красунь із чудовиськами, квітка-семицвітка виконувала бажання, а троянда весь час падала на лапу Азора. Якщо квіти не залишають вас байдужими, ми розповімо про квітковий день в бібліотеці-філії№3.

Традиційно він проходить в кінці травня. Для всіх мешканців Залізничного селища і наших користувачів це не є дивиною. У нашій книгозбірні кімнатних квітів більше, як 250. Усі вони вирощені з маленьких пагінчиків. Навіть тропічні екзоти.

Коли з’явилися у наших домівках перші незвичні кімнатні рослини? Якими вони були, ці прибульці з африканських пустель, тропічних лісів Південної Америки або узбережжя Середземного моря? Одні з них привертали увагу допитливих мандрівників яскравими квітами, більшість була гарна «з голови до п’ят».

 Спочатку в оранжереях і зимових садах, а поступово і у простих будинках з’явилися різноманітні тендітні сенполії, повзучі традесканції, стрункі араукарії, лапаті монстери, кольорові кротони.

Кожного разу бібліотекарі готують цікаву інформацію про незвичні  назви кімнатних квітів. Красуня орхідея… Чому її так називають? Давним-давно, коли на нашій планеті тільки зароджувалося життя, сонячний промінь, пробившись через хмару, створив веселку. Безсмертні духи злетіли помилуватися цим дивом, сіли на веселку й дружно заспівали, насолоджуючись красою. Під їхньою вагою веселка прогнулася й упала на землю мільйонами різнобарвних уламків. Кожний уламок перетворився на орхідею.

Для своїх читачів, які закохані у квіти, бібліотека передплачує гарні періодичні видання: «Дім, сад, город», «Для дома», «Домашние цветы», «Домовой», «Люблю цветы».

З ранньої весни до пізньої осені квітують на нашій клумбі айстри, ехінацеї, чорнобривці, сальвії, майори, лілеї, хризантеми, троянди, іриси. 

Якщо ви залюблені в квіти так, як працівники нашої книгозбірні, відвідайте її, поділіться знаннями, розкажіть свої «квіткові» історії. Бо квіти – вічні супутники нашого життя. Вони створюють піднесений настрій, надихають на творчість, вчать бути добрішими та людянішими.

25 травня читачі-учні 7-Б класу БЗШ №15 разом з класним керівником Ольгою Яременко ознайомилися з «Новинками журнальної сторінки» за програмою «Нове й передове з газет та журналів».

Школярам було цікаво дізнатися, що нового є на сторінках журналів «Однокласник», «СТО талантів», «Юная леди», «Колосок». Ці часописи друкують багато матеріалів, які допомагають у навчанні, збагачують знаннями, відкриють безліч таємниць... Разом з ними можна змістовно і весело провести дозвілля, створювати цікаві речі власноруч. Журнальні рубрики пропонують читачам безліч конкурсів, вікторин, тестів. Море відповідей, консультацій, порад фахівців з питаннь, що турбують підлітків.

Щоб практично довести, що ці періодичні видання не дозволять нудьгувати, бібліотекарі запропонували присутнім відповісти на запитання тестів, опублікованих в журналах «СТО талантів» та «Однокласник». Ключі тестів стали несподіваними навіть для юних респондентів.

Відкривайте і пізнавайте світ через журнальну мозаїку 

українських періодичних видань!

Більше тисячі років тому Кирило і Мефодій принесли на землі слов'ян світло писемності та знань. Заслуги цих великих просвітителів в історії культури важко переоцінити, тому 24 травня у багатьох європейських країнах їх урочисто прославляють. 

До нашої книгозбірні на біографічну слайд-довідку «Загадки абетки Кирила і Мефодія» завітали учні 5-В класу БЗШ№15 (вчитель української мови і літератури Ольга Яременко). Бібліотекарі розповіли про життя та просвітницьку діяльність братів Кирила та Мефодія, становлення слов’янської писемності, історію виникнення кирилиці та глаголиці.

Книжкова викладка «І буде слово…» представила літературу на дану тему. Доповнив розповідь фільм ТРК «Глас», який оповідає про двох братів, Кирила та Мефодія, що відмовились від слави і багатства, життя своє подвижницьке присвятили служінню Богові й людям: несли промені просвітництва народам різним, навчали, укріплювали у вірі християнській (http://www.glas.org.ua/projects/skryzhali/slovo.html).

Пам’ятаючи про братів-просвітителів, проповідників православ’я, ми звертаємося до глибинних основ української писемності, духовності, культури – могутнього джерела сили і життєздатності української нації.

Національна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) – державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Освячена іменем великого Кобзаря, ця творча нагорода має незаперечний авторитет і в Україні, і в усьому світі. Рішення про присудження премії приймає Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка, створений Указом Президента України.

1961 рік був роком безпрецедентного за масштабами вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Століття від дня його смерті стало приводом для проведення шанобливих урочистих заходів не лише в Україні, а й у всьому СРСР. І хоч КПРС використовувала народну любов до великого поета з метою пропаганди “успіхів ленінської національної політики”, але вона була змушена рахуватися з національними почуттями українців.

У цій атмосфері помітного патріотичного піднесення 20 травня 1961 року вийшла постанова Ради Міністрів УРСР «Про встановлення щорічних Республіканських премій імені Т.Т.Шевченка». Тоді ж були затверджено Положення про премії та зразки почесних знаків і дипломи лауреатів, створено Урядовий комітет на чолі з O.Корнійчуком, до якого ввійшли поряд з партійно-державними керівниками й визначні діячі української культури.

Присуджуватися премії мали за високохудожні твори літератури, журналістики, образотворчого мистецтва, музики, театру, кіно, які визнані та високо оцінені громадськістю. Щоразу присудженню їх передувало широке обговорення і популяризація мистецьких творів у пресі, по радіо, телебаченню, на художніх виставках тощо. 9 березня 1962 року першими лауреатами Шевченківської премії стали Олесь Гончар, Павло Тичина і Платон Майборода.

Лялька – улюблена іграшка кожної дівчинки. А ви не замислювалися, як давно вона з’явилася?

19 травня, у Всесвітній день вишиванки, до нашої книгозбірні на народознавче асорті «Лялька з бабусиної скрині» завітали читачі-учні 1-В класу БЗШ№15 (класовод Наталія Бортяна). Бібліотекарі розповіли дітям історію української народної ляльки та її значення у житті дитини.

У нас, в Україні, ляльок із давніх-давен робили із соломи, клаптиків тканини, ниток. Найулюбленішою була лялька-мотанка. Її секрет у тому, що її не шиють, а мотають із тканини та вплітають різні елементи – квіти, трави, ґудзики , камінці. Перед тим як «одягнути» ляльку, детально добирався матеріал, який допоміг би зберегти національний колорит одягу.

Здавна у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінка вкладала у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.

Бібліотекарі продемонстрували школярам ляльки, які вони можуть виготовити власноруч. А допоможуть їм у цьому працівники нашої книгозбірні, організувавши майстер-класи.

Одягнімо, друже, вишиванки –
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.

Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман.

Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм – вороги безсилі
Зруйнувати український дім.

Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ –
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на багато літ.

                                   Василь  Дерій

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

З 1 травня по 31 грудня 2016 року Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» спільно з дитячим журналом «Малюк Котя» проводить конкурс дитячого малюнка «Моє майбутнє».

Метою конкурсу є заохочення дітей до художньої творчості, виховання в них любові до Батьківщини, спонукання до читання як способу пізнання світу, накопичення корисних знань, а також популяризація філателії, як надзвичайно цікавого та корисного для дітей захоплення.

Роботи, що найбільше вразять журі, матимуть шанс прикрасити українські поштові марки, конверти чи картки.

Подробиці на сайті: www.kotya.com.ua

  Журнал «Малюк Котя»розрахований на дбайливих батьків, які допоможуть своєму малюку отримати нові знання. А, як відомо, інших батьків в Україні не існує. Ваша дитинка із зацікавленістю дослідника буде читати, грати, відгадувати, слухати і, в результаті, легко й надовго запам‘ятає новий для себе матеріал.

Наприклад, з травневого номеру журналу малята дізнаються про те, яке з плодових дерев розквітає навесні першим.

Heello, любі читайлики!

Хочемо вас познайомити з дружною мишачою родиною, які теж, як і ви, вивчають англійську. Це – мишка-мама, мишка-тато і їхні дітки-мишенята – братик і сестричка Мишко й Марічка.

Травневий випуск журналу «Колобочок», який містить казки, вірші, лічилки, ігрові завдання, цікаву математику, веселу англійську, загадки, кросворди, вироби з паперу, чудові розмальовки, дарує гарний настрій та новий урок англійської.

Сім´я, увібравши в себе історичний досвід всіх попередніх поколінь, завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій. Весь світ знає, якою талановитою, працелюбною, духовно багатою є українська нація. Ці високі якості закладаються саме в сім´ї.

В сім´ї дитина отримує перші уроки любові до батька-матері,

до своєї Батьківщини. В сім´ї вона набирається сил і натхнення,

які допомагають їй впродовж всього життя долати життєві труднощі, досягати вершин і отримувати перемоги.

Щиро бажаємо кожній родині щасливої долі, міцного здоров'я, добробуту, благополуччя, миру, злагоди та любові. Нехай будуть щасливими і вдячними ваші діти, а буденні клопоти завжди радісними і приємними. Нехай для кожного з вас родина буде самою надійною фортецею, тим місцем, де завжди зрозуміють, підтримають і допоможуть.

Тож ревно помолімося за всіх,

Кого сувора доля не пригорне,

Хто не зазна ні радості, ні втіх,

За всіх, кого нещадно чавлять жорна,

Кому завмер у горлі криком сміх,

Чиї неясні дні, як ночі, чорні.

Ти, Боже, їх у темряві не кинь,

Благослови їх шлях серед пустинь.

Юрій Клен

День Матері. В Україні завжди з великою шаною ставилися до неньки. Мати вважалася берегинею родини, дому, всієї землі української. Тому Україна гаряче підтримала традицію святкування Дня Матері, який випадає на другу неділю травня – місяця Діви Марії.

13 травня у читальній залі нашої книгозбірні відбулася літературно-музична криниця «Вклоняюсь, мамо, я тобі», на яку завітали учасники клубу «Надія». 

Працівники бібліотеки підготували цікаву і змістовну інформацію про історію свята, розповіли легенди, нагадали прислів’я і приказки, які про матір склав народ, читали вірші Б.Олійника, В.Симоненка, Л.Костенко, А.Малишка, О.Олеся, Є.Сверстюка.

А скільки пісень про матір прозвучало у виконанні вокального ансамблю клубу «Надія»: «Чорнобривці», «Дай, Боже, нам своєї сили», «Пісня про рушник», «Росте черешня», «Мамина сорочка», «Мамина коса», «Мені потрібно зовсім небагато».

І де б ми не були, до нас завжди прилітають

 легкокрилі лебеді материнства.

1939-1945 – період наймасштабнішої трагедії в історії людства. 2194 криваві дні, половину з яких територія України була ареною безжальних боїв. Вона забрала понад 50 мільйонів людських життів, кожен п’ятий – українець.

6 травня для читачів-учнів 6-В класу БЗШ№15 відбулася година пам’яті «Була війна та ми прийшли живими». Працівники бібліотеки підготували цікаву інформацію про квітку маку – символ вшанування полеглих у війнах. Ця традиція бере початок у далекому 1921 році. Тоді солдати Американського легіону, натхнені віршем канадського фізіолога і підполковника Джона Маккрея «У полях Фландрії», вирішили пом’янути всіх полеглих у Першій світовій війні американських солдат. Цей вірш був прочитаний для всіх присутніх.

Бібліотекарі змістовно розповіли школярам про наших героїв-земляків: Миколу Кириленка, Івана Зінченка, Людмилу Павличенко, а також про генерала Дмитра Карбишева, іменем якого названо вулицю в нашому мікрорайоні. 

Провідний бібліотекар Олександра Дишлева підготувала і провела коментований огляд літератури «Перемога: нам жити і пам’ятати», де представила документальні, науково-пізнавальні та художні твори про Другу світову війну.

Хвилиною мовчання присутні вшанували усіх жертв трагедії, незламний патріотизм української нації, її велику роль у тій Великій війні… 

    

Червоний мак – міжнародний символ пам’яті про тих, хто загинув під час Другої світової війни та гине на Сході України у боротьбі за незалежність.

    Цю квітку, як символ, в Україні вперше використано у 2014 році, а тепер вона набуває  особливого значення після прийняття Указу Президента про вшанування 8 травня Дня пам’яті  та примирення.

    У рамках проекту «Інтеграція через діалог» майстер-клас по виготовленню листівок із символами пам’яті – червоних маків – пройшов у нашій філії з дітьми, які потерпіли від збройного конфлікту на Сході України.

    Маленькі школярики зосереджено складали пелюсточку до пелюсточки, із захопленням спостерігали,  як з-під їх умілих рученят з’являється чудова квіточка, що стала прикрасою саморобки.

    Сподіваємося, листівочка буде нагадуванням, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять є запорукою неминучої нашої перемоги сьогодні.

4 травня 1715 – у Парижі створено першу складану парасольку.

5 травня 1836 – у Бельгії почала діяти перша в Європі залізниця.

8 травня 1886 – доктор Джон Пембертон з Атланти вперше продав свій лікувальний еліксир. Цей засіб, що продавався через аптеку, користувався таким попитом, що через три роки його секретну формулу було продано за 2300 доларів - сьогодні його продають во всьому світу під назвою «Coca-Cola».

10 травня 1811 – в Англії введені паперові гроші.

11 травня 1867 – Росія продала США Аляску та Алеутські острови.

14 травня 1853 – у США запатентовано згущене молоко.

15 травня 1618 – Німецький астроном Іоганн Кеплер відкрив закони руху планет.

16 травня 1929 – у США відбулася перша церемонія вручення «Оскарів».

17 травня 1916 – в Англії вперше у світі здійснено перехід на літній час.

18 травня 1888 – в США вперше продемонстрована перша грамофонні платівки.

21 травня 1859 – запуск годинника Біг Бен у Лондоні.

24 травня 1844 – телеграфом Морзе відправлена перша телеграма з Вашингтона до Балтімора.

26 травня 1761 – М. Ломоносов виявив атмосферу на Венері.

27 травня 1926 – в містечку Ганнібал (шт. Міссурі) спорудили пам'ятник Гекльберрі Фінну і Тому Сойєру.

31 травня 1884 – американський лікар, пропагандист вегетаріанства Джон Харві Келлог запатентував кукурудзяні пластівці.

ТЕЛЕЦЬ

(21.04-21.05)

Тельців цікавить не тільки результат читання літератури (нові знання, емоції, прочитані книги), а й сам процес читання, якому вони віддаються з максимальним комфортом. Це у Тельців ви можете знайти і зручне крісло спеціально для читання, і картатий плед, і затишний торшер.

За допомогою літератури Телець прагне вирішити загальнофілософські питання, зрозуміти світ, сформувати власну світоглядну систему.

Для Тельця книги, які стоять у нього на полиці, – ще й спосіб самовираження. Будьте впевнені, що двотомник «Великі диктатори світу» – це не випадковість, а натяк на амбіції його власника. Телець будує свій образ, використовуючи для цього книги та об'єкти культури, які «привласнює», споживаючи. Прочитані книжки стають частиною «я», його індивідуальності. «Ти – те, що ти читаєш». Час, витрачений на читання, стає для Тельця «інвестицією» в індивідуальність і в свій образ.

Романи на тему любові написані для Тельців: це одні з найвдячніших читачів. Коли вони читають захопливі історії, то можуть забути буквально про все на світі. Тельці схильні ототожнювати себе з героями книг і здатні під час читання навіть зронити сльозу. Особливо зворушені читачки – жінки, коли після численних перипетій головна героїня знаходить щастя в обіймах красеня чоловіка.

ПІД ЦИМ ЗНАКОМ НАРОДИЛИСЯ: