…згадаймо славу трьохсот спартанців.

Згадаймо Крути, козацьку славу.

99 років віддаляють нас від подій 29 січня 1918 року. Та вони живуть в душі українського народу, ятрять його серце, надихають наших сучасних воїнів на славні подвиги на честь Батьківщини.

Прийшовши на історичний відео-екскурс «Триста зір спалахнули у небі», юнацтво БВЗШ №1 та учні 9-А, 9-Б, 6-А класів БЗШ №15 зазирнули у ті буремні дні, відкрили ще одну сторінку нашої історії, усвідомили суть трагедії, ім’я якої Крути.

Учні переглянули патріотичний ролик, знятий до річниці бою під Крутами, прослухали історичні факти та свідчення очевидців. 

Зі сльозами на очах дивилися уривки документального фільму «Україна: забута історія. Крути: молода кров». Поетичні рядки про сумні події січня 1918 року перекликалися з теперішньою трагедією України.

Привернула увагу

 виставка-нагадування 

«Крути: події, факти, пам’ять».

Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим у нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї України. День пам’яті Героїв Крут.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Для своїх користувачів працівники книгозбірні підготували прес-факт «Пам’ять, що вчить і застерігає» (за програмою «Нове й передове з газет та журналів»), на якому представлені газетні статті про життя і смерть євреїв Білої Церкви під час останньої великої війни, про їх катів та тих, хто іноді ціною власного життя рятували душі ближніх.

Біла Церква стала одним із перших міст на окупованій нацистами в 1941 році Правобережній Україні, де відбулися масові страти малолітніх єврейських дітей, що не піддається ні розумінню, ні прощенню навіть через сімдесят шість років, що відділяють нас від тих подій.

До відзначення в Україні 500-річчя Реформації в нашій бібліотеці проходить цикл заходів. Книжкова виставка «Біблія – джерело віровчення» розкриває фонд нашої книгозбірні по даній темі.

Біблію вважають однією з найдавніших з усіх будь-коли написаних книг; деякі її частини було складено приблизно 3,5 тис. років тому. Існує припущення, згідно з яким найпершу з 66 книг, що складають Біблію, було написано приблизно за тисячу років до Будди і Конфуція та приблизно за 2 тис. років до Мухаммеда. За своєю поширеністю Біблія не має собі рівних за всю історію. Всього було поширено близько 3 млрд. примірників Біблії або її частин близько двома тисячами мов. Вважається, що вона доступна рідною мовою 98% жителів Землі. Жодна інша книга навіть приблизно не має такого тиражу.

Біблія – головне джерело християнського віровчення. Це зібрання іудейських та

 християнських священних книг. Книги Біблії написані за різних часів людьми, які значно різнилися своїм становищем, заняттями, розумовими та духовними здібностями, тому вони різняться між собою як за стилем, так і за розмаїттям викладення тем. Усі ці автори по-різному висловлювали свої думки. Кожен із них, керований Святим Духом, писав про те, що справило на нього найсильніше, найглибше враження. Через те що один предмет у Біблії часто висвітлюють із різних точок зору, несерйозному, скептично налаштованому або упередженому читачеві може видатися, ніби Біблія сповнена суперечностей і розбіжностей. Але вдумливий дослідник, котрий ставиться до Божого Слова з душевним трепетом, побачить бездоганну гармонію Біблії.

Повернення до християнських цінностей милосердя неможливе сьогодні в нашій країні  без волонтерської діяльності. 
Бібліотека-філія №3 вже вкотре долучається до такого роду громадянської активності. В даний час ми допомагаємо Білоцерківській волонтерській групі «Шалені бджілки»: небайдужі бібліотекарі та читачі приносять для передачі воїнам АТО консервацію, сухофрукти, матеріал для плетіння сіток.


Особлива подяка людям, для яких духовність і милосердя проявляється у конкретних справах – Наталії  Жеребньовій, Галині Поліщук, Тамарі Махлай, Ользі Павленко, Наталії Барбак, Оксані Чорнокульській.

Японія – це єдина країна в світі, в історії якої існувало міністерство поезії. Японія – це країна, де при імператорському дворі протягом кількох століть були популярними поетичні конкурси, переможці яких нагороджувалися високими державними чинами.

Сьогоднішня зустріч з учнями 6-В класу БЗШ№15 – подорож чудовою країною Японією разом із поетом-мандрівником Мацуо Басьо. І хоч ця прогулянка була умовною, символічною, але в ній були справжні сходинки, що ведуть до вміння творчо мислити, аналізувати нові знання, формувати особисту думку.

Наш острівець пізнання  доповнила книжкова викладка «Пізнай таємниці хоку», вікторина «Особливості хоку» та відкритий мікрофон на краще читання цього жанру японської лірики.

Наша філія проводить січневий тиждень Японії в Україні. Сьогодні на гостину для знайомства з найдивнішою країною світу завітали юні чомучки 4-В класу БЗШ №15, класовод Галина Чувпіліна.

Маленькі книголюби ознайомилися з цікавими фактами про Японію – країною без перебільшення унікальною та з одним із представників японської поетичної школи Мацуо Басьо. Адже до віршів у японців особливе ставлення. У них вони висловлюють свої думки, почуття. 

В Японії існували цілі школи хоку.  Керівників таких шкіл призначав сам імператор. Але хоку складали не тільки поети, а й простий народ – такою популярною була ця віршована форма.

А підростаючий інтелект України, учні 3-А класу БЗШ №15, класовод Жанна Гриневич, ознайомилися з однією із самих популярних японських народних казок про крихітного хлопчика Іссумбосі, розумного, хороброго і працьовитого.

Омита водами Тихого океану, Японія першою зустрічає світило з-за морського горизонту і тому носить горде ім’я Країни сонця, що сходить. Не маючи ні значних природних ресурсів, ні достатньої території, постійно живучи під загрозою тайфунів та вулканів, зараз Японія одна з найрозвиненіших країн світу, яка досягла небачених успіхів у галузях науки й техніки, новітніх технологій, життєзабезпечення.

То з чого ж починали японці, де витоки їхньої мудрості і сили? У цьому працівники нашої філії разом з учнями 6-В класу БЗШ №15 спробували розібратися на сьогоднішній зустрічі.

Слайд-презентація «Що я знаю про Японію» та розповідь бібліотекаря познайомили відвідувачів з історичною довідкою, з невичерпаністю традицій, з японським характером, цікавими фактами.

Книжкова виставка «Країна сонця, що сходить», викладка періодичних  видань «Найдивніша країна світу», виставка малюнків «Аніме-портал Аліни Драбинко» привернули увагу дітей.

    Японський фізик народився 23 січня 1907 року в Токіо у родині професора університету. Ще у дитячому віці він познайомився з японською і китайською класикою та самостійно опанував німецьку мову. У шкільні роки захопився математикою і фізикою. У 1926 році, успішно закінчивши школу, вступив до Кіотського університету, де вивчав фізику за прискореною програмою.1929 – захистив дисертацію, здобувши ступінь магістра. 1932 – Юкава одружився з Сумі Юкава і змінив своє прізвище Оґава на прізвище дружини. 1933 – Хідекі Юкава працював лектором з фізики у Осакському університеті, за три роки став професором. Попри те, що наприкінці 1920-х років Юкава провів ряд експериментальних фізичних досліджень, молодого ученого все більше захоплювала сфера теоретичної фізики. Роботи в галузі квантової і ядерної фізики принесли йому популярність у науковому світі Японії. У цей період фізики світу робили спроби теоретично пояснити причину, яка утримує атомне ядро від розпаду. 1935 року Х. Юкава теоретично припустив, що це ув'язується з обмінною частинкою великої маси. Він опублікував складну, але змістовну теорію, що дозволило обчислювати масу цієї гіпотетичної частинки, приблизно у 200 разів важчої за електрон, що згодом дістала назву «мезон». 1939 року Юкава повернувся до Кіотського імператорського університету вже як відомий фізик-теоретик, завдяки чому фізичний факультет університету набув міжнародного визнання. Незважаючи на початок Другої світової війни, Юкава продовжив наукові дослідження у сфері фізики елементарних частинок. 1942 року він зі співробітниками висунув припущення про існування двох типів мезонів, а 1948 року його теорія експериментально підтвердилася. Мезони були штучно отримані американськими фізиками в лабораторії Каліфорнійського університету Берклі. 1949 – Юкава здобув Нобелівську премію з фізики «за передбачення існування мезонів на основі теоретичної роботи з ядерних сил». 1949 - 1953 – Юкава працював у Колумбійському університеті (США) й займався дослідницькою роботою в Інституті фундаментальних досліджень (Принстон). 1953 року повернувся до Кіотського університету, де обіймав посаду директора Науково-дослідного інституту фундаментальної фізики і продовжив дослідження з квантової фізики й елементарних частинок, приділяючи багато часу вихованню нового покоління молодих японських фізиків. Створив японську школу фізиків-теоретиків, заснував японський журнал «Прогрес теоретичної фізики». У 1955 році, разом з іншими видатними вченими він підписав Маніфест Рассела, який став початком зародження у світі руху учених за мир. У маніфесті було заявлено про загрозу термоядерної зброї для життя людства та поставлена проблема: "Чи покінчимо ми з людською расою, чи людство відмовиться від війни". Крім Нобелівської премії, Юкава був нагороджений Імператорською премією Японської академії наук, золотою медаллю імені Ломоносова АН СРСР, був іноземним членом багатьох наукових академій і товариств. Помер Хідекі Юкава 8 вересня 1981 року у місті Кіото.

Актриса Камерон Діаз притримується здорового способу життя. Глибоко вивчивши тему харчування і його впливу на організм, вона написала "Книгу про тіло", що стала бестселером. У ній актриса ділиться з читачами порадами, як змінити і полюбити себе. На сторінках «Книги про тіло» Кем ділиться власними секретами стрункості. Це і правильне харчування, і тренування у спортзалі, і духовне вдосконалення. Як написала сама Камерон, її раціон складається переважно із продуктів, багатих на тваринний білок. Окрім того, зірка радить жінкам особливо налягати на крупи, каші та свіжі овочі. 44-літня зірка готує їжу на тиждень вперед і пропонує багато фірмових рецептів, один з яких хумус  - колодязь вітамінів і мікроелементів.

    Рецепт хумуса можна знайти у розділі "Кухня" журналу "Viva" №1, який є у читальній залі нашої книгозбірні.

У 2017 році наша книгозбірня започаткувала марафон літературних ювілеїв, де  користувачі познайомляться з творчістю письменників-краян.

19 і 20 січня в бібліотеку на

голосні читання книги Аліни 

Третяк «Знаковий птах»  завітали учні 4-Б та 6-А класів БЗШ№15. Присвячені вони 55- річчю з дня народження авторки, яке вона святкує 21січня. Народилася письменниця в місті Біла Церква, закінчила факультет журналістики Національного  університету імені Т. Г. Шевченка.

Пише вірші, казки, оповідання, друкувалася в багатьох виданнях України. Член Національної  Спілки журналістів, підполковник внутрішньої служби у відставці.  Аліна Третяк – лауреат творчих конкурсів. Бібліотекарі ознайомили дітей  з книжкою «Знаковий птах», до написання якої автора надихнуло сучасне українське козацтво.  Оригінальні історії, неймовірні пригоди, яскраві

характери і ситуації, тон і ритм розповідей, своєрідна стилістика живої мови – все це надає особливу чарівність казкам Аліни Третяк. Книга «Знаковий птах» ввібрала в себе народні перекази, легенди, авторські казки про героїчну минувшину козацької доби.

Школярі, читаючи казки, не тільки віднайшли відповіді на запитання чому нашу мову звуть солов’їною, як літали повітрям козацькі чайки, чому козаків оберігає Матінка 

Божа, яку таємницю мала 

Мазепина сорочка, а й пройнялися настроєм історичних та фантастичних героїв.

Проілюструвавши  улюблену казку, кожен з присутніх ніби став безпосереднім учасником тих далеких подій

Нам берегти тебе, Соборну і Єдину

                                                                    І нам твою історію творить…

20 січня на інформ-годину «Соборна. Вільна. Самостійна.» до нашої бібліотеки завітали учні БЗВШ №1. Бібліотекарі підготували грунтовну інформацію про вікопомний день – 22 січня 1919 р., коли було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Українські землі об’єдналися в єдину державу. Так постала Соборна  (об’єднана) Україна.

Уважно і зацікавлено юні користувачі переглянули відео-хроніку «Великі українці – поборники ідеї соборності» та книжкову викладку «Революційна доба України 1917-1921 років». Гарна підбірка періодичних видань «Соборність – духовне гасло єднання» широко представила цю 

історичну подію газетним рядком.

Україна – наша рідна земля, вічна надія на волю і кращу долю. Справді, не треба більшого щастя, щоб лише країна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд із передовими країнами світу.

Приємно, коли в бібліотеку приходять наші давні друзі, записуються нові користувачі і знаходять саме те, що потрібно. Але, на жаль, не завжди наш фонд може задовольнити всі запити. Сучасний читач потребує нової літератури: наймолодші – цікавих, яскраво ілюстрованих видань, підлітки та юнацтво – задоволення потреб за шкільною програмою та книг для корисного дозвілля, а вимоглива молодь – психологічні  твори, сучасну постмодерністську літературу, фентезі, бестселери світового рівня. Середнє покоління полюбляє детективи та міські романи, і що варто зазначити, все частіше українських авторів. А от люди поважного віку читають класику та історичні твори.

Щоб задовольнити потреби читачів, у нашій бібліотеці щорічно проходить акція

 «Подаруй бібліотеці книгу». Реклама бібліотеки та заклик подарувати прочитані книги розміщені по всіх людних місцях нашого мікрорайону. Тому нашому здивуванню не було меж, коли книги почали приносити не тільки наші постійні читачі, але й небайдужі люди з інших мікрорайонів. Від цупких книжечок для наймолодших – до словників та довідників.

Із подарункових книг ми відбираємо найновішу та класичну літературу для поповнення фонду. Інші книги виставляються на стелажах для книгообміну та поповнюють арт-об’єкт  буккросингу «Книжковий хмарочос» із слоганом «Додай читання !».

Часто із подарункових видань бібліотекарі створюють незвичні інсталяції, які привертають увагу всіх, хто завітав до книгозбірні.

У 2017 році акція «Подаруй бібліотеці книгу» продовжується. Ми з великим задоволенням зустрінемо вас, любителі книги, та приймемо в дарунок ті видання, які ви вже прочитали і хочете поділитися з іншими людьми.

Дайте нове життя вашим зібранням! Не втомлюйтеся робити добро. 

19 січня 1906 року побачив світ перший номер першого українського сатиричного журналу «Шершень». Виходив до 14 липня 1906р. у Києві. Видавець і редактор Володимир Лозинський. Вийшло 26 чисел. За короткий час «Шершень» залишив значний слід у розвитку української політичної сатири та мистецтва журнальної графіки.

На обкладинці першого випуску – малюнок Фотія Красицького, внучатого небіжа Тараса Шевченка. Малюнок був без назви та супровідного тексту, але його зміст зрозумілий. Художник зобразив класовий поділ суспільства та його боротьбу: через проломану тюремну стіну молодий робітник лівою рукою передає ув’язненій українській дівчині прапор з написом «Воля».