20 лютого оголосили лауреатів Шевченківської премії у чотирьох номінаціях. Кожен отримає 240 тис. грн..

- У попередні роки про лауреата премії з літератури більшість питали: «Хто це?». З Іваном Малковичем такого не буде, – говорить літературознавець Ростислав Семків.

Малкович – автор семи поетичних збірок. Найцитованіший вірш – «З янголом на плечі». Переклав і впорядкував кілька десятків книжок для дітей. Очолює дитяче видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Шевченківську премію отримав за антологію «Подорожник з новими віршами». Подорожник – це один із найпотужніших символів Малковича. Рослина дрібна, але вона допомагає. Це філософія малої справи. По крупиці можна змінити світ. Українцям важливо почути це зараз.

                                          

Давнє, веселе, галасливе, яскраве дійство проводів зими відоме ще з язичницьких часів. Припадає на останній тиждень перед початком Великого посту. За традицією відзначається в період весняного рівнодення.

З приходом християнства всі язичницькі звичаї викорінилися, однак традиція святкувати Сиропусний тиждень залишилася.

Взагалі Масляна вважалася жіночим святом, хоч участь у ньому могли брати і чоловіки, але за це вони мусили відборговувати.

24 лютого у бібліотеці святкували Масляну, на яку завітали наші користувачі та депутати мікрорайону Залізничне селище Ігор Денисенко, Таїсія Олійник.

Працівники бібліотеки підготували чудову виставку-інсталяцію «Як на масляному тижні ми млинців напекти встигли». 

Яких тільки млинців не було! Гречані і заправлені смальцем, яєчні, молочні, на дріжджах.  Житні, пшеничні, вівсяні, із припіком чи з двома припіками.

Гості частували один одного млинцями, варениками, співали, жартували, смакували і вас до себе на свято чекали.

Книга вчить, як на світі жить

Народна мудрість

   Книги – це справжня скарбничка мудрості. У Львові на одному з приміщень місцевої книгозбірні зроблено напис латинською мовою: «Тут мертві живуть і німі розмовляють». Бо й справді, у книгах  залишаються жити думки, прагнення, мрії не лише наших сучасників, а й представників минулих поколінь.

Народна мудрість каже, що книга вчить, як на світі жити. І це дійсно так. Вона розкриває нам світ, допомагає мандрувати через століття і краще розуміти сьогодення.

Для учнів ДНЗ БЦ ПТУ ім.Поповича був проведений круглий стіл «Тернистий шлях книги з минулого в  майбутнє». Учасники заходу зацікавлено слухали розповіді бібліотекарів та прийняли активну участь в обговоренні актуальної теми, що ж важливіше: книга чи комп’ютер?

Дійшли висновку, що варто дотримуватися межі між сучасною тенденцією поширення інформаційних технологій та друкованою книгою.

Тому оберігаймо книги, щоб пізніше не приходити в музей, аби відчути шурхіт їх сторінок. Та ще запам’ятаймо дві прості речі: ніколи не біймося нового і не порівнюймо не порівнюване.

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мова – пісня колискова.

Мова – матері уста.

І. Багряний

21 лютого до нашої книгозбірні на інформ-скарбничку «О, слово рідне, мова рідна!» завітали учні 6-Б класу БЗШ №15 ( класний керівник Оксана Миколаївна Щербина). Бібліотекарі розповіли про те, що кожного року

 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. 

Це свято було запроваджене у листопаді 1999року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатомовності. Історія  походження свята, на жаль, має трагічний початок і пов’язана з подіями в Пакистані 1952року.

Напередодні на всій території країни, західна та східна частини якої суттєво відрізнялися, уряд проголосив урду єдиною державною мовою, до речі, рідною вона була лише для 3%  населення. Таке рішення особливо обурило мешканців східних провінцій, котрі розмовляли бенгальською. Влада не лише не зважила на вимоги протестантів, а й заборонила демонстрації на підтримку рідної мови. Гніту не витримала молодь одного з університетів Дацці. 21 лютого, під час  придушення поліцією та військовими масових акцій протесту, своє життя за долю рідної мови віддали кілька студентів.  Після проголошення незалежності Східного Пакистану  (Бангладеш) 21 лютого – національне свято. 

Починаючи з 2000 року цей день відзначають  в Україні. 

Бо чого ж ми варті без рідної мови?  Вона є скарбницею народних духовних надбань, наших звичаїв і традицій. Українською написані невмирущі твори Тараса Шевченка, Григорія Сковороди,  Івана  Котляревського, Івана Франка, Лесі Українки, Івана Карпенка-Карого, Михайла Коцюбинського, Володимира Сосюри, Дмитра Білоуса…

 Діти декламували вірші, обговорювали крилаті вислови про мову, згадували прислів’я та приказки.  Разом створили плакат «Читаю, розмовляю, думаю українською»  та провели флеш-моб «Вона унікальна, вона єдина, вона твоя!».

Колись про Майдан

                          запитають діти

Я розповім їм усе, 

                 що бачив і знаю…

Події, що сталися в Україні протягом листопаду 2013 – лютого 2014, вразили світ. Захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини,

європейське майбутнє України, тисячі патріотів показали свою силу духу і стійкість, величезну відвагу та самовідданість, завдяки яким змінено хід історії нашої держави . 

20 лютого – пам’ятний день на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Стіна пам’яті «Небесна Сотня молиться за нас» змусила зупинитися кожного відвідувача бібліотеки, щоб згадати і пом’янути…

На інформаційний огляд «Мистецький тил Майдану» прийшли люди, яким і сьогодні болить, адже історія Небесної Сотні – це історія нескорених.

Свічки горіли – небо у імлі…

І пташка десь сльозилася самотня…

Герої не вмирають на Землі!

Смерть ворогам!

І, честь! – Небесній Сотні!

ВІТАННЯ з 55-річчям
 від колективу бібліотеки-філії №3

Йому!!!

Тому!!!

Хто дарує зцілюючу силу!

Ювілей – це не просто свято.

Це здобутки всіх років в житті.

Тож хай у Вас їх ще буде багато,

Щоб здійснилися задуми всі.

Вітаючи з ювілеєм, зичимо Віктору Арсентійовичу міцного здоров’я, наснаги, творчих здобутків, гарних читачів, надійних друзів та нових партнерів!

Нехай здійсняться всі задуми, не полишає душу молодечий запал, усе на життєвому шляху відбувається з Божого благословення, множиться і вдається!

Німецька мова – одна з найпоширеніших у Європі й друга за популярністю іноземна мова в Україні.

16 лютого для учнів 4-А класу (класний керівник Ольга Шинкарук) та учнів 2-А класу (класний керівник Людмила Саранчук) БЗШ №15 відбулася година цікавого «Таємниці казок братів Грімм»

Казки живуть у кожній людині, бо це частина дитинства. Вони навчають мріяти, поетично мислити, відкривають світ прекрасного.

Бібліотекарі, завітавши до школи з добіркою  цікавих яскравих книг, розповіли, що в історію культури Якоб та Вільгельм Грімм увійшли насамперед як перші видавці німецьких народних казок, основоположники європейського казкознавства.

Шість років записували і відбирали брати народні казки, які вперше з’явилися у збірнику 1812 року. Розшукування талановитих оповідачів, відбір найцікавіших сюжетів було справжнім сподвижництвом молодих учених. Такі відомі сьогодні казки, як «Шість лебедів», «Столику, накрийся», «Пані Метелиця» та багато інших, були записані Грімм в сім ї аптекаря Вільде з Касселя. Від старої служниці бабці Марії почули вони улюблені твори дітвори «Червону шапочку», « Мізинчик», «Зачаровану красуню». Цікаві сюжети «Кіт у чоботях», « Король Дроздобород» подарувала сім’я  Хассенпфлуг. Автори по можливості намагалися залишати усе почуте без змін. 

В передмові до першого видання казок брати Грімм писали: «Тим-то й сильна будь-яка істинна поезія, що вона ніколи не може існувати без зв’зку з життям…».

В житті маленьких чомучок всі твори братів Грімм улюблені.

А до казки «Золота гуска» діти створили яскраву аплікацію. 

15 лютого – вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Офіційно саме в цей день останній підрозділ  обмеженого контингенту радянських військ в Республіці Афганістан повернувся на Батьківщину. Ця дата особлива для тих, хто пройшов крізь пекло чужої безглуздої війни.

Сьогодні для юнацької категорії користувачів нашої книгозбірні відбулася година історичної правди «Воїни-інтернаціоналісти пам’ятають», на яку був запрошений кадровий військовий, полковник запасу, учасник бойових дій в Республіці Афганістан — автор книги «Роман в прозе» — Васьковський Віктор Михайлович.

На зустріч зі старшокласниками наш гість приніс світлини з власного архіву, бойові нагороди, а ще гіркі спомани.Він щемно розповів школярам про те, що майже 10 років тривала чужа Афганська війна, через яку пройшли понад 150 тисяч українських хлопців.

 Понад 3 тисячі із них тоді загинули, 80 – пропало безвісти чи потрапило в полон, багато залишилися інвалідами.

Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, а свято вірячи, що виконують інтернаціональний обов’язок.

Важко сказати, хто і як буде судити про афганські події років через 50,але для всякої мислячої людини завжди буде існувати два Афганістана – Афганістан війни і Афганістан людей, які були на цій війні.

А ось і я – Весна-красна.

Куди ступлю, там сонце сяє,

Усе навколо оживає,

Іду, пробуджую від сну,

Всю землю чарівну!

15 лютого у народознавчому святі «Коли зима стрічається з весною» прийняли участь  учні 5-Б класу (класний керівник  Світлана  Полінога)  та 5-В класу (класний керівник  Олена Головань)  БЗШ №15.

Стрітення, одне з найбільших християнських свят, яке відзначається на 40-й день після Різдва.

В цей день Свята Діва Марія принесла свого сина  Ісуса до Єрусалимського Храму. 

Існує звичай, пов'язаний зі святом Христового  Стрітення – благословення свічок. На Стрітення люди йшли до церкви і святили свічки, які потім називали стрітенськими, «громничними», бо вони оберігали людей і худобу від грому. 

Свічко - свічечко, гори та діток бережи!

В щасті-долі щоб жили і здоров'я берегли!

Святили на Стрітення крім свічок ще й воду. Ця вода вважалася цілющою. Її набирали у невживану посудину і зберігали за образами цілий рік. Вона допомагала від усяких хвороб, нею благословляли у далекі небезпечні мандрівки.

У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються. Стомлена, змарніла та виснажена Зима повинна поступитися молодій, повній сил, Весні.

Діти весело  закликали весну, адже Стрітення – 
це свято народне і християнське!

Не говорите мне о любви, 

это шкандаль

Кохання – одне з найсильніших і найпрекрасніших людських почуттів. Заради нього і завдяки йому людина стає кращою, сильнішою, хоробрішою.

Українська література наскрізь пройнята темою кохання, вона близька нам, бо  ми впізнаємо свою історію чи переживання. На сторінках українських творів кохання буває взаємним і щасливим, тихим і радісним, а буває й нерозділеним чи навіть трагічним. Але це завжди вихор емоцій, що поглинає нас, змушуючи переживати, щиро захоплюватися… і навіть сміятися.

Переконалися в цьому наші читачі, прийшовши в бібліотеку 14 лютого на «вибрики»  веселого пера класиків «Про кохання й залицяння».

Для читачів та учнів 8-Б класу БЗШ №15 зачитувалися кумедні сценки залицяння із творів відомих авторів.

Відповідаючи на запитання вікторини «З якого твору?», присутні згадали, а дехто й познайомився з гумором українських класиків.

Атмосфера кохання цілий день панувала в бібліотеці.

 

Як вибрати із моря ідей саме свій декор на день Святого Валентина, щоб порадувати, здивувати, не банально сказати про любов своїм батькам, близьким та рідним людям? У нашій філії «на ура» завжди сприймаються різноманітні майстер-класи.

 Тому сміливо, не вагаючись, сьогодні для школярів 4-В класу БЗШ№15 (класовод Галина Чувпіліна) бібліотекарі провели святковий майстер-клас із створення паперової  іграшки, що складається з різної величини сердечок-валентинок.

 Адже саме валентинки є класичною емблемою Дня закоханих. Для дітей це було веселе і захопливе заняття, радісне очікування свята.