Сьогодні  в нашій книгозбірні відбулася обрядова вітальня «Вічна магія писанки». На заході були присутні  учні 7-Б класу БЗШ №15 (Класний керівник Ольга Яременко), яких бібліотекарі ознайомили із походженням свята Світлого Воскресіння Христового. 

Діти розповідали легенди про виникнення писанок, їх древню символіку, де кожен хрестик, кожна  рисочка мали значення. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – вона приносить добро, щастя, достаток.

Школярі ділилися сімейними традиціями підготовки до свята, перечислили обов'язкові компоненти  Великоднього кошика. 

Доповненням до заходу стала книжкова виставка «Весна - це сонця перемога! У Великодній світлий час. Ми наближаємось до Бога. Бог наближається до нас!»

   

 Продовжуємо працювати в рамках проекту "Інтеграція через діалог" з дітьми, які постраждали від воєнних дій на Сході України.




  
   Сьогодні учні з великим задоволенням готували пасхальну листівку, яку згодом передадуть на передову воїнам АТО.





 Діти надіються, що їх маленькі подаруночки принесуть радість нашим захисникам. 

27 квітня читачі нашої книгозбірні, 
учениці БЗШ№15, взяли активну участь
 у міськрайонному конкурсі виконавців творів

 Анатолія Кульчицького «Клич душі».

Співочий гурт «Гармонія» посів у конкурсі ІІІ місце, 

а виконавиці лірики з креативною назвою «Дівчата з сьомого» 

отримали заохочувальні призи та запрошення на виступ у будинку органної та камерної музики особисто від Анатолія Івановича.

Тож колектив бібліотеки щиро вітає всіх учасників, бажає добра, здоров’я, творчого натхнення, успіхів та нових перемог!

Пасха – це свято радості для всіх: і для дітей, і для дорослих. Малеча з великим нетерпінням чекає пасхальні свята, ретельно готується до них. 

Бібліотекарі нашої книгозбірні допомагають їм у цьому: розповідають про великодні традиції і обряди, проводять майстер-класи. 

Всі дитячі роботи представлені у малій виставковій залі «Арт-простори 96» на виставці робіт учнів БЗШ№15 «Великодня казка». 

Тут і різнокольорові, прикрашені різними символами та орнаментами  писанки, мальованки, крапанки, великодні композиції та прикраси. Не забули й про Великоднього Зайця (Кролика), пташечок та курочок з курчатками. 

Всі роботи будуть демонструватися у центральній дитячий бібліотеці на виставці «О, писанко! Ти – символ України!» 28 квітня – 4 травня.

26 квітня!

Люди, не проспіть!

Атомне століття раною горить…

26 квітня… В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму…

Сьогодні, до 30-ї роковини Чорнобильської аварії в нашій книгозбірні пройшов День інформації «30 років чорного болю».

На годину міркувань «Чорнобиль не має минулого» були запрошені старшокласники БВЗШ №1. Вражаючі факти страшної трагедії бібліотекарі доповнили поезією, відеофрагментами та музичним супроводом.

Юнацтву зачитувалися уривки з публіцистичної та художньої літератури, яка була представлена на книжковій виставці «Біль, обернений у слово».

Прес-факт «Долі, обпалені Чорнобилем» (за програмою «Нове й передове з газет та журналів») розкрив читачам відомі й невідомі факти Чорнобильської трагедії.

Фоторепортаж жахливих наслідків «Пропусти Чорнобиль крізь серце» змусив задуматися, що людина, вінець розвитку природи, здатна знищити землю і самознищитися, тому що рівень сучасних технологій дуже небезпечний.

Нехай у цей день, День національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного милосердям і співчуттям. 

Одного разу в Лондонському зоопарку з’явилася ведмедиця, яка незабаром улюбленицею всіх відвідувачів. До Англії вона потрапила з Канади. Осиротіле двомісячне ведмежа звідти привіз мисливець, який продав маля ветеринарові Гаррі Коулборну. Той і назвав ведмежа Вінні – на честь свого рідного міста Вінніпег.

За час перебування Коулборна в тренувальному армійському таборі ( а тоді йшла перша світова війна) ведмедиця стала улюбленицею всіх військових. Тому, коли полк вирушив на фронт і хазяїнові довелося здати Вінні в зоопарк, вона швидко звикла до відвідувачів, дозволяючи гладити себе й навіть годувати згущеним молоком. Серед таких щасливчиків був і Кристофер Робін, син відомого англійського письменника Алана Александера Мілна. 

Одного разу батько подарував йому на день народження плюшеве ведмежа, яке Кристофер назвав іменем своєї улюблениці. Пізніше Мілн написав для сина казку, у якій головною дійовою особою було ведмежа Вінні-Пух. Першу частину прізвища він дістав від імені іграшки Кристофера, а другу – Пух – від імені лебедя, який жив у маєтку друзів письменника.

До речі, інші герої оповіді також були реальними іграшками: П’ятачка Кристоферу Робіну подарували сусіди, а Ослика Іа й Кенгу із Крихіткою Ру – батьки.

22 квітня до нашої книгозбірні на бібліоінформину «День народження святкують книги», яка приурочена до Всесвітнього дня книги і авторського права, завітали читачі-учні 3-Б класу БЗШ№15 (класовод Наталія Гальченко).

Бібліотекарі познайомили школярів з книгами-ювілярками, які були представлені на книжковій виставці з відповідною назвою. Звісно, що у дітей ще попереду знайомство з багатьма з них, але деякі вже стали улюбленими: «Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді, «Лускунчик» Ернеста Гофмана,  «Пригоди Цибуліно» Джанні Родарі.

Особливу увагу присутні приділили книзі «Вінні-Пух та його друзі» Алана Мілна: називали улюблених героїв, зачитували цікаві епізоди з твору, разом співали кумедні пісеньки Вінні-Пуха. 

Бібліотекарі розповіли школярам про прототипів героїв книги, які надихнули Алана Мілна на написання цієї чудової повісті-казки.

20 квітня до нашої книгозбірні на народознавчий етюд «Розмалюй свою писанку» завітали читачі-учні 3-А класу БЗШ№15 (класовод Ольга Шинкарук). Бібліотекарі розповіли дітям, що писанкарство – давня українська традиція розписувати (розфарбовувати) курячі яйця до Великодня. 

Існують певні правила розпису яєць, які не можна порушувати. Всі малюнки на яйці повинні розташовуватися по дуже чіткій схемі. У яйці закладена будова Всесвіту, тому й малюнок не можна довільно змінювати. Також школярі дізналися чому перевагу у розфарбуванні яєць віддають червоному кольору, що означають символи і орнаменти.

Процес виготовлення писанки досить складний, потребує особливого терпіння і вміння. Тому бібліотекарі запропонували учням розмалювати паперові яєчка, які потім об’єднати у «пасхальне дерево». 

Кожне творіння маленьких рук неповторне. Дивне перевтілення маленького білого яєчка в Яйце-Райце – пробудження засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну й радісну.

Усі пам’ятають відомого персонажа «Аліси Країни Див», який умів за власним бажанням поступово зникати або розчинятися в повітрі, залишаючи на пам’ять лише усмішку. Походження цього загадкового кота дотепер залишається таємницею.

За однією з версій, у графстві Чешир, що подарував персонажу ім’я, виготовляли й продавали великі сирні голови, які нагадували щасливих усміхнених кішок. (До речі, дотепер у графстві щорічно проходить чемпіонат із катання чеширського сиру, у якому беруть участь команди з декількох міст.) 

Інша легенда розповідає, що в одному з портових міст розташовувалася велике сховище, з якого кораблі завантажували сиром для продажу. Сховище було особливо популярним серед місцевих кішок, які з нетерпінням очікували на численних пацюків і мишей, що вискакували на берег разом із матросами.

Вочевидь, щаслива усмішка цих ситих і задоволених життям тварин надихнула Льюїса Керролла на створення відомого всім персонажа.

І, нарешті, згідно з третьою версією, відомою усмішкою герой «Аліси…» зобов’язаний … лісникові Кетерлінгу, що жив в Англії в графстві Чешир за часів правління короля Річарда ІІІ (1483-1485). Подейкували, що коли лісникові вдавалося піймати браконьєра, він люто посміхався, лякаючи навколишніх.

А от здатність зникати персонаж Льюїса Керролла запозичив у привида білого кота, який жив у місті Конглтон, неподалік від Чешира. За життя він був улюбленцем наглядачки чеширського абатства. Якось після чергової прогулянки пухнастик не повернувся додому. Кілька днів потому жінка почула шкрябання у двері й, відчинивши, побачила свого кота. Яким же було її здивування, коли, спробувавши взяти свого улюбленця, вона не змогла цього зробити – кіт миттєво зник, розчинившись у повітрі. Привид кота сотні людей бачили протягом багатьох років, і Керролл, натхненний цією неймовірною історією, вирішив використати цей образ у своєму творі.

До речі, іншого персонажа свого твору, Божевільного Капелюшника, письменник скопіював із торговця меблями Теофіля Картера. Таке прізвисько мебляр отримав через те, що носив високий циліндр, а також завдяки своїм доволі ексцентричним ідеям. Наприклад, Картер змайстрував «ліжко-будильник», яке в потрібний час викидало сплячого на підлогу. Це ліжко навіть демонстрували на Всесвітній виставці, яку проводили 1851 року в Кришталевому палаці в Лондоні.

     

У данській версії казки цю мініатюрну героїню звуть Томмелізе, що в перекладі означає «Ліза-мізинчик» (пам’ятаєте відомого всім «хлопчика-мізинчика»?). Напевно, всім добре відома історія Дюймовочки, яка з’явилася з гарної квітки, схожої на тюльпан, у якій дивом опинилося ячмінне зернятко. Вона була настільки маленькою, що вміщалася в шкаралупу волоського горіха, яка, власне, і була її ліжечком. 

Але мало хто здогадується, що героїнею своєї казки Ганс Християн Андерсен скопіював із цілком реальної (щоправда, згорбленої) жінки. Прототипом мініатюрної дівчинки стала знайома письменника на ім’я Генріетта Вульф. За лагідну вдачу й добрий характер казкар назвав її світлим ельфом і втілив у своєму творі в образі Дюймовочки.

А от прототипом колобка, який утік від бабусі з дідусем, вважають зовсім немініатюрного зброєносця московського князя Василя ІІ Темного на ім’я Камалетдин. Колись він був придворним татарських царевичів Махмуда і Якуба, але згодом зрадив їх і перейшов до супротивника. Камалетдин був людиною доволі міцною, схожою на велику кулю, а за надзвичайну жорстокість отримав прізвисько Камал (російською «Колом-в-Бок»). На щастя, фольклорний персонаж не успадкував ані жорстокої вдачі від прототипа, ані гігантських розмірів.

     

Сьогодні Всесвітній день авіації та космонавтики. Відзначається за рішенням Міжнародної авіаційної федерації. 12 квітня 1961 року радянський громадянин Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше у світі здійснив орбітальний політ навколо Землі, відкривши еру пілотуємих космічних польотів. Цього ж дня світова громадськість відзначає і Міжнародний день польоту людини в космос. Святкування з нагоди 55-ї річниці першого польоту людини в космос відбудуться сьогодні в центральних закладах Організації Об’єднаних Націй.

 А в Україні сьогодні професійне свято тих, хто є дотичним до космонавтики – День працівників ракетно-космічної галузі України. Свого часу українські науковці зробили величезний внесок у розвиток радянської космонавтики, що дозволило СРСР бути провідною космічною державою. Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог – від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран».

Донедавна Україна входила в топ-п’ятірку країн за кількістю космічних запусків, але нині, переважно через брак коштів, втрачає раніше завойовані позиції. Наразі пріоритетним напрямком української космонавтики є міжнародна співпраця, участь у реалізації амбітних міжнародних проектів. Проблемами космосу в Україні займається Державне космічне агентство, до сфери управління якого входять понад тридцять промислових підприємств, науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро різних форм власності, в яких працюють майже 27 тис. фахівців.

Працівники нашої книгозбірні для масового користувача підготували прес-інформ «Космічні сили України», який ознайомив читачів зі станом космічної галузі в Україні, українськими науковцями, які безпосередньо причетні до освоєння космічного простору, космічними програмами, у яких бере участь Україна та космонавтами-співвітчизниками.