Блага звістка зійшла на землю...

7 квітня християни східного обряду відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це свято із впровадженням християнства глибоко ввійшло в народний календар.

Благовіщення Пресвятої Богородиці – велике дванадесяте свято, третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового. Християни східного обряду відзначають Благовіщення 7 квітня, західного – 25 березня.

В цей день архангел Гавриїл провістив діві Марії, що вона непорочно зачне від Cвятого Духа і народить Сина Божого – Ісуса Христа.

Чимало язичницьких традицій продовжують співіснувати разом із цим християнським святом. Для язичників це була третя зустріч весни, коли вона остаточно перемагала зиму. Вважалося, що цього дня небеса благословляють землю на врожай, і відтоді вже можна розпочинати сільськогосподарські роботи. Адже відкривається небо – і лелеки прилітають із вирію, відкривається земля – і виповзають різноманітні плазуни.

Також на Благовіщення відпускали на волю пташок, а пасічники починали займатися вуликами. За народними віруваннями, знайдений на Благовіщення первоцвіт віщує шлюб цього року. А знайдений пролісок – щастя. Якщо ж людина вмиється водою із цим проліском, то додасть собі краси.

Українські народні звичаї суворо забороняють працювати на Благовіщення. Це пов'язано із глибоким містицизмом і древніми уявленнями про Матір-Землю. Вважалося, що навіть пташки в цей день не в'ють гнізда. Дівчатам навіть не дозволялося розчісуватися в цей день – вважалося, що так коротшає життя.

До вечора сім’ї збиралися на найближчому млині і мріяли про майбутнє, міркували який буде врожай, що краще посіяти, як зміниться їхнє життя. Такі збори були обумовлені і тим, що на Благовіщення заборонялося запалювати вогонь. Тому, щоб не сидіти вдома в темряві, люди збиралися в установленому місці.

З Благовіщенням!

Нехай воно принесе мир вашому дому,

а Господь благословить всю вашу родину!