Яблучно-горіховими
зливами
Стукотить в садах
осіння рань.
А дзвіночок
срібними мотивами
Радо кличе у
Країну Знань!
Л. Шостак
У школі здобуваються знання,
необхідні всім у житті, – це великий і неоціненний скарб, який робить людину
сильною, а вміння вчитися – це той ключик, який його відкриває і дає світло.
До Дня знань в нашій книгозбірні відкрилася виставка-порада «Веде нас вересень у Країну
Знань» на допомогу шкільній програмі. Адже всім відомо: багато читати – багато
знати.
Йдемо Франковими стежками
Іван Франко – це розум і серце нашого народу. Це
боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості… Франко живе в
народній пам’яті як великий Каменяр…
В особі Івана
Франка українська нація здобула геніального творця універсального значення.
Йому належать класичні зразки творчості в сфері художньої культури, духовного будівництва
нації, народознавства, філософії історії і Людини. Своєю творчістю і
багатогранною літературною, громадською діяльністю він створив цілу епоху в
історії української культури та літератури. Франко був не тільки письменником,
а й великим ученим і публіцистом.
Він був ніжним
ліриком і відважним бунтівником, витонченим літературним майстром та
вченим-енциклопедистом, першим з українських письменників, який заробляв на
хліб літературною працею, а помер у неймовірній бідності. Його вірші «Каменяр»,
«Вічний революціонер» стали класикою за життя, зваблюючи композиторів своїм
духом і ритмікою. А п’єса «Украдене щастя» ось уже друге століття є окрасою
репертуарів найкращих театрів України. Поема «Мойсей» своєю філософією захоплює
тисячі дослідників – літературознавців, філософів, істориків.

З нагоди 160-річчя від дня народження І.Я.Франка у нашій книгозбірні сьогодні
відбувся день інформації «Йдемо Франковими стежками».
Протягом дня кожна
категорія користувачів могла відкрити для себе щось нове та пізнавальне.
Книжкова виставка познайомила читачів з творами письменника та літературою про його життя та творчість.
Бібліотекарі абонементу провели перегляд літератури біля книжкової полиці «Весно, ох довго на тебе чекати…»

Під час онлайн-години відвідувачі провели віртуальну екскурсію у Львівський музей І.Франка та прослухали пісні на слова поета.
Для маленьких читайликів відбулася подорож казками письменника «Іван Франко – дітям». Голосні читання «В гостях у Лиса Микити» доповнились розгадуванням кросворду за цим твором.
Метою нашого заходу
є популяризація творчості письменника, його вагомого внеску у становлення
української нації та вшанування пам’яті великого Каменяра. Мандрувати стежками
його творчості було цікаво і повчально.
Частіше приходьте в
бібліотеку. Читайте багато, бо, як писав І.Франко:
Книги – морська
глибина,
Хто в них пірне
аж до дна,
Той, хоч і труду
мав досить
Дивнії перли
виносить
Символи моєї країни

До Державних символів країни належать Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн, які є розпізнавальними знаками країни.
Кожен народ має народні символи. Народні символи - це те, що найбільше любить і шанує даний народ. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку країну йде мова. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть - це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги. Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родову пам'ять, волелюбність. Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи - це наші святині.


До Дня Державного Прапора України був проведений прес-калейдоскоп «Ми йдемо під прапором чистого неба і золотих українських ланів» (за програмою «Нове й передове з газет та журналів»
Україна починається з мене
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
М. Сингаївський.
Сьогодні
в нашій книгозбірні читачі переглянули історичне відео «Україна починається з
мене». Людина залишається справжньою людиною в усіх духовних вимірах, доки в її
серці живе пам’ять про той куточок землі, де вона народилася. Цей благословенний
клаптик землі, де вона зросла, є для неї святим.
Моя
Україно,
Я
чую твій голос,
Пшеничний твій колос
У
душу мені засіває зерно,
Моя
Україно,
Колиско-калино,
Пізнати
тебе мені щастя дано.
Ми
– українці! Тому й у кожному з нас маємо бачити Україну, тобто любити, підтримувати ближнього, в усьому допомагати заради нашого
спільного майбутнього. Тільки тоді наша Україна стане країною
щасливих людей!
День Державного Прапора України - 23 серпня
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
О.
Олесь
Державний Прапор
України - прапор із дворівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого
кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Українська
національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж
кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними
відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства.
Згодом ці два кольори набувають значення державних.
У середині XVII
ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення
блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших
знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає
домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як
перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка
перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не
піднімалося.
Першу спробу
створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої
форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв
національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за
відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова
вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до
поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.
22 березня 1918
Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши
жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада
1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної
Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в
Карпатській Україні.
Символами України в
новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і
стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.
24 серпня 1991
відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної
Ради піднявся синьо-жовтий прапор.
У серпні 2004 року
Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня Державного Прапора
України, який святкується щорічно 23 серпня.

Хай у День Державного Прапора України над вашими будинками майорить жовто-синій стяг як символ гордості за свою країну.
Прийшов Спас - пішло літо від нас


Були
такі прикмети:
Якщо на Спаса ясна погода, то осінь буде довга.
Якщо вранці суха трава – з обіду
потягне хмарами.
Якщо хмарно, але бджоли не ховаються у вулик, а все-таки
летять в поле – дощу не буде.
Парує туман над лісом – пора йти
по гриби.
Якщо в тиху пору шумить ліс –
перед грозою.
Виставка-документ "Ми діти своєї країни"
Ніхто
нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не
зробить нації, коли ми самі нацією не захочемо бути.
В. Липинс
В. Липинс

Бібліотека Бірмінгема, Великобританія,
Сьогодні ми хочемо
познайомити вас з однією з найкращих бібліотек Великобританії.
10 000 відвідувачів щодня.
Бірмінгем є досить
зеленим містом. Але, на думку архітекторів, в центрі міста зелені не вистачає.
Тому на даху бібліотеки були розбиті сади.
Мета бібліотеки –
залучити до 3 млн відвідувачів на рік.
Чотирилапим за вірність та відданість

Тому цей день – це ще один шлях достукатися до сердець людей,
розповівши їм про те, що в наших силах допомогти котикам і собачкам стати
щасливими володарями теплого дому і дбайливих господарів. Це буде найкращим
дарунком тим, від кого відвернувся весь світ.
Захід доповнила викладка літератури, ознайомившись з якою, учні розповіли цікаві історії про своїх чотирилапих улюбленців.
"Корзина казок" чекає читайликів
Шановний читайлику!

Візьми ці книги з
собою, прочитай! Це буде найкращий подарунок на їх день народження!
25 років незалежній Україні!
Багато століть
український народ боровся за право самому розпоряджатися рідною землею і своєю
долею, за незалежну й самостійну українську державу. Нарешті 16 липня 1990 р.
Верховна Рада України прийняла "Декларацію про державний суверенітет
України", в якій проголосила "державний суверенітет України як
верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в
межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх
відносинах".
24 серпня 1991 р. Верховна Рада України приймає Акт проголошення незалежності України. Це був документ величезної історичної ваги, підтверджений всенародним референдумом 1 грудня 1991 р. В ньому взяло участь 84,2% виборців, з яких 90,3% проголосували за незалежність України. Розбудова української незалежної держави вступила в новий етап.
Державність України у
датах

30 червня – у
цей день 1941 року в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення
Української Держави;
16 липня –
цього дня у 1990 році Верховною Радою Української РСР прийнято Декларацію про
державний суверенітет України;
24 серпня –
Верховною Радою Української РСР у 1991 році прийнято Акт проголошення
незалежності України;
1 грудня –
1991 року в цей день відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта
проголошення незалежності України.

До 25-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України в читальній залі нашої філії є постійно діюча книжкова виставка «Ми – українці» та розгорнуто нові книжкові інсталяції :«Крок за кроком до незалежності», та «Ми обрали незалежність".
На виставках представлені книги, які висвітлюють цю
доленосну подію в історії нашої держави, дають цілісне уявлення про основні віхи становлення її
незалежності.
Зацікавила юних читачів абонементу книжкова поличка «Україна починається з тебе».
Завітайте до
нас! У нас цікаво!
Центральна бібліотека (Канзас-Сіті, США)
Сьогодні до вашої
уваги коротенька розповідь про вулицю-бібліотеку.
Будівлю, що
знаходиться в Канзас-Сіті (США Міссурі) не сплутаєш ні з чим. Це центральна
публічна бібліотека (Kansas city public library), що стала справжньою окрасою
міста і своєрідним архітектурним шедевром, відомим під назвою Книжкова полиця.

І ось у 2000 році
було прийнято рішення переобладнати пустуючий особняк 1 -го національного банку (справжній
шедевр майстерності зі своїми мармуровими колонами, бронзовими дверима і ліпниною).
Зрозуміло, сама будівля зазнала великих змін. Це був дуже не простий проект.
Роботи з його реалізації почалися в 2002 році. Гроші на переобладнання
колишнього банку надходили у вигляді благодійних внесків, а також у вигляді
відрахувань з податків. Сама будівля була досить старою. Адже особняк був
побудований в 1904 році. Він кілька разів перебудовувався, ремонтувався в різні
роки минулого століття, в результаті чого в ньому переплелися різні епохи, а
порушувати дух історії архітекторам не хотілося.
Чекайте на нові
повідомлення про найоригінальніші
бібліотеки світу!
З Медовим Спасом! 14 серпня в Україні відзначають Маковія, або перший, Медовий Спас.
Свято Маковія одне
з найпоетичніших і найшановніших в Україні.
Цього дня у церквах
святять воду, квіти й мак.
На Маковія кожний
мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку.
Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають
зіллям, зіллячком): волошки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.
«Маковійську
квітку» переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові
квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й
голівку невеличкого соняшника, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки маку в'язали
в окремий букет.
Кожна квітка в
букеті мала своє призначення. Так, м'ята мала оберігати сім'ю від усякої
напасті й додавати здоров'я, ласкавці — щоб у родині була ласка, злагода
та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди
ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.
Після освячення
букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною
мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся —
«щоб не випадало».
Віруючі намагаються
зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води.
Обрядовою їжею
цього дня є «шулики», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і заливають свіжовикачаним
медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.
А ось ще рецепти смачних та корисніих страв , до складу яких
входять традиційні продукти, так популярні в це літнє свято, а саме: яблука, горіхи і мед. Всього три основних
інгредієнта, а яке розмаїття смаку і оформлення!
Дивись фото, вибирай, пробуй і готуй із задоволенням!
Салат із
буряка і яблук з горіхами і медом
Смачний, нарядний,
а головне - корисний салат, до складу якого входять традиційні продукти.
Причому, дуже простий у приготуванні.
Інгредієнти:
2 буряка,
1 яблуко,
100 г ізюму,
100 г волоських
горіхів,
1 ч. ложка меду,
1 ч. ложка
лимонного соку,
2 ст. ложки
майонезу або йогурту,
сіль за смаком.
Приготування:
Буряк відвари до
готовності. Ізюм залий кип'ятком і залиш на 10 хвилин. Волоські горіхи трохи
підсуши на сковороді, подрібни і вмочи в мед.
Буряк очисти і
потри на крупній тертці. Для прикраси салату шматочок буряка поріж тонкими
скибочками, зверни пелюстками і вклади всередину по шматочку волоського горіха,
як показано на фото.
Яблуко очисти від
шкірки і серцевини, потри на крупній тертці і збризни лимонним соком, щоб воно
не потемніло.
З'єднай буряк,
яблуко, ізюм і горіхи, посоли, перемішай, заправ майонезом або йогуртом за
смаком. Прикрась салат буряковими пелюстками і подавай.
Салат із
руколи, яблук і горіхів
Класичне поєднання
свіжої ароматної зелені руколи з волоськими горіхами у цьому салаті освіжається
і наповнюється новим соковитим смаком завдяки додаванню яблука.
Інгредієнти:
1 яблуко,
1 цибулина,
100 г руколи,
100 г листового
зеленого салату,
50 г м'якого сиру
(фета, моцарелла),
50 г волоських
горіхів,
2 ст. ложки
оливкової олії,
2 ст. ложки
лимонного соку,
1 ст. ложка меду,
чорний мелений
перець за смаком,
сіль за смаком.
Приготування:
Листя руколи залий
холодною водою на 5 хвилин, щоб пом'якшити характерний пряний запах. Потім
обсуши листя і крупно порви руками. Також порви листя салату.
Горіхи підсуши в
духовці або на сковороді, очисти від лушпиння і подрібни. Цибулю поріж тонкими
чвертькільцями. Яблука очисти від насіння, поріж тонкими скибочками і збризни
лимонним соком, щоб вони не потемніли.
Для салатної
заправки змішай мед, олію, сіль, чорний мелений перець і перемішай до
однорідної маси.
З'єднай зелень і
яблука, полий заправкою, акуратно перемішай і дай салату настоятися кілька
хвилин. Зверху посип салат горіхами і тертим сиром.
Казковий світ дитинства Галини Малик
« Для мене література – одна з умов існування, а література для дітей – це і прихисток, і робочий стіл, і живе створіння, яке потребує захисту, відданості і – одна з умов існування, а література для дітей – це і прихисток, і робочий стіл, і живе створіння, яке потребує захисту, відданості і піклування»
Народилася Галина Малик 12 серпня 1951 року у м. Бердянську
Запорізької області. 1964 року сім'я переїхала в селище Середнє на Ужгородщині.
Перша улюблена книжка – подаровані мамою на день народження у перший
п’ятирічний «ювілей» «Українські народні казки». Вона стала для неї «… і
букварем, і розвагою, і цілим новим світом». Закінчила школу, потім
філологічний факультет УжДУ (1980). Працювала старшим методистом відділу
наукової інформації з питань культури і мистецтва Закарпатської обласної
наукової бібліотеки. У 1991 році стала головним редактором видавництва
„Закарпаття”. У 1998 році – редактор і видавець журналу для дітей «Віночок», який відродила через 50 років і презентація якого відбулася в
Ужгородській гімназії.
Пише українською і російською мовами, перекладає з болгарської.
Вперше її вірші опублікувала «Закарпатська правда» у жовтні 1967 року. Друкувалася в обласних та республіканських
газетах «Молодь
України», «Сільські вісті», «Зірка», «Вісті України», журналах «Малятко», «Барвінок», «Перець», «Початкова школа», «Прапор», «Радянська жінка», «Веселка», колективних збірниках «Дзвінке джерело», «Первоцвіт», «Веселий ярмарок».


Підписатися на:
Дописи (Atom)
0 коммент.: