31 травня виповнюється 125 років з дня народження Костянтина Паустовського.

«Немає нічого огиднішого, ніж байдужість людини до своєї країни, її минулого, нинішнього і майбутнього, до її мови і людей». Ці слова класика російської літератури Костянтина Паустовського стосуються представників усіх народів, й особливо українського, адже написані, за визнанням автора, «москвичем за місцем народження і киянином у душі». Наш земляк творив не рідною мовою, однак ніколи не забував, що «я виріс в Україні. Її ліризму я завдячую багатьма гранями своєї прози. Образ України носив у своєму серці впродовж багатьох років».

26 травня для школярів України пролунав останній дзвінок, який сповістив про завершення навчального року. Нарешті, прийшли вони, - довготривалі літні канікули!

Після урочистої лінійки галасливі "пташата" - юні читайлики, майбутні шестикласники, з класним керівником Людмилою Іванівною Серган завітали до нашої книгозбірні.

Бібліотекарі підготували цікавий інформаційний коктель "Читаємо завжди, читаємо разом, читаємо скрізь!".

Були представлені книги, рекомендовані шкільною програмою, новинки для підлітків та барвисто-строкатий ряд періодичних видань. Адже кожен прагне до самовдосконалення, а в цьому допоможе наша бібліотека. Бо на всі "Що?", "Де?", "Коли?" - книги відповідь дадуть завжди.

Нагадуванням для можливих "забудьків" вчасно повертати книги став перегляд чудового мультика "Свинка Пепа і бібліотека".

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

   Слов’янська писемність була створена в ІХ столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

   Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

   Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур.

   В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року №1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

На VІІ Міжнародному фестивалі   «Книжковий Арсенал» відбулася церемонія вручення Премії імені Василя Стуса.

Цьогорічним Лауреатом за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції став Сергій Жадан, український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст.

Починаючи з 2016 року Києво-Могилянська бізнес-школа, Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу та видавництво Дух і Літера вирішили взяти на себе справу продовження Премії ім. Василя Стуса, заснованої 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ) на чолі з Євгеном Сверстюком (1928-2014), яка вручалася щороку, 14 січня, в день святого Василя.

 

У столичному «Мистецькому Арсеналі» стартував VІІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». Цьогорічний фестиваль вражає кількістю україномовної продукції – на полицях десятки і десятки чудово ілюстрованих книжок для дітей, історичні романи, наукові видання, подарункові, публіцистика, поезія.

Про дитячу програму, означену як «Про читання і прочитання: читати і думати», варто сказати окремо. По-перше, книги для малят привезли більшість видавництв. Отже, є розуміння того, що виховання людини, громадянина починається з дитячого садочка, зі школи, з бібліотеки. По-друге, серед пропонованої літератури чимало пізнавальної. Скажімо, як «Історія України в казках і легендах» львівського видавництва «Аверс». Потішило маленьких відвідувачів і київське видавництво «Фонтан казок», яке представило понад ЗО нових «книжечок для хороших діточок». До речі, автором наступних видань може стати кожен охочий – видавництво оголосило конкурс «Напиши казку» і з середини травня приймає рукописи. У рамках цієї програми на читачів чекає і оновлений простір інноваційно-освітнього проекту для дітей «Арсенал ідей».

Багато фестивальних заходів об’єднані фокус-темою «Сміх. Страх. Сила» з нагоди 175-річчя з часу виходу у світ повного видання «Енеїди» Івана Котляревського.

Фестиваль працюватиме до 21 травня включно, на читачів чекає багато цікавинок, зокрема й презентація роману-трилера Сергія Лойка «Рейс», поетичної серії «УПА» та багато іншого.

(Матеріал з газети «Голос України». – 2017р. – 19 трав. – С.1,6.)

 17 травня до нашої бібліотеки  на  етно-годину «Моя сорочка вишивана» завітали учні 5-Б (класний керівник Світлана Полінога) та учні 5-В класу (класний керівник Олена Головань) БНВО «ЗОШ №15-ДЮСОК».

Бібліотекарі розповіли учням звідки прийшла традиція вишивати сорочку і  яке  оберегове значення вона має. Сакральна геометрія захована у скарбах бабусиних скринь   - це не просто кола, ромби, гілки , а фігури, що створювались десятки століть тому як унікальні символи, коли наші предки володіли магічним зв’зком зі світом природи.

Діти читали вірші  про вишиванку таких авторів, як Леся Вознюк, Вадим Крищенко, Анатолій Черняхівський. Співали народні пісні. Переглянули відео «Мамина сорочка».

Основна мета заходу - збереження українських цінностей.  За останні кілька років популярність вишиванок  значно зросла і є символом краси та міцного здоров’я, а також  щасливої долі.

Жінка. Мати. Берегиня…

Все прекрасне на землі – від світла сонця, від кохання жінки, від молока матері. Материнство – це найточніший синонім самовідданості, добра і людяності, бо мати завжди готова віддати своїм дітям усе, що в неї є, навіть своє життя.

Скільки пісень, віршів, творів мистецтв присвячено матерям! Найчастіше це образ скромної, але величної душею жінки, «сивої горлиці», яка і «ночей не досипала», і «рушник вишиваний на щастя – на долю дала».

На літературний акорд  «Прекрасне свято матерів пташки несуть на крилах» завітали наші любі читачі – матері, берегині своїх родин.

Прозвучала поезія Бориса Олійника, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Івана Гнатюка, Миколи Луківа, Євгена Гуцала, Володимира Бровченка, Степана Бабія, Марії Познанської, Миколи Сома, Марії  Дем’янюк.

Пісні про рідну неньку у виконанні сучасних виконавців викликали у присутніх непідкупні емоції.

На заході відбулася презентація книжково-ілюстративної виставки

 «Жінка-мати на сторінках книг».

Тож вклонімося доземно

 жінці-матері!

І хай збудеться мрія Великого Кобзаря про ті часи, коли:

Врага не буде супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.

Найдорожче для кожної людини те місце, де вона народилася. Саме тут зроблені перші кроки, вимовлено перше слово. Вдома все здається кращим, бо там на нас чекає мама.

11 квітня в читальному залі нашої філії зібралися дітки 2-А класу БНВО "ЗОШ №15 - ДЮСОК" зі своїм класоводом Саранчук Людмилою на хейд-мейд майданчик "Своїми руками для рідної мами", щоб зробити подаруночки для своїх найдобріших, найкращих, найрідніших матусь!

Зі святом, шановні неньки! Хай завжди і у всьому Вас супроводжує по життю безмежна любов рідних!

Найбільший у світі ярмарок дитячої книги вперше пройшов у центрі регіону Емілія-Романья ще у 1963 році. Ярмарок у Болоньї відомий не лише як низка масштабних тематичних заходів, а й як місце продажу та купівлі авторських прав видавництвами та авторами з усього світу.

На ярмарку також відбувається вручення «Bologna Ragazzi Awards» у чотирьох категоріях: «Фікшн», «Нон-фікшн», «Нові горизонти» (для видавництв не з Європи), «Opera Prima» (за найкращий дебют). Інші почесні нагороди – «Astrid Lindgren Memorial Award» і «Hans Christian Andersen Awards».

53 Болонський книжковий ярмарок для дітей, в якому брали участь 1200 учасників з 70 країн світу тривав з 4 по 7 квітня. Основна тема – «Підзаряди свою уяву».

Країна-Почесний гість в цьому році – Німеччина. У межах німецької програми «Look!», над якою працювала команда Франкфуртського книжкового ярмарку та Goethe-Institut в Італії, відбулася низка заходів (виставок, майстер-класів, зустрічей) не тільки на ярмарку, а й у місті.

В 2017 році відзначали 50-річчя Виставки ілюстрацій, де представлено роботи провідних художників зі всього світу, які виставляли тут, починаючи з 1967 року і книги яких змінили світ.

Організатори відзначили рекордну кількість робіт, які надійшли в цьому році на конкурс – 15955 малюнків від 3191 ілюстартора з 61 країни світу. Серед них вперше – роботи української художниці Анни Сарвіри.

Сьогодні Болонський книжковий ярмарок для дітей орієнтується не тільки на книги, але й на розвиваючі технічні продукти для дітей. Це місце, де видавців, діти, дорослі відвідувачі, ЗМІ, студенти, художники та автори можуть познайомитись з технічними новинками відомих брендів.

Серед українських учасників цьогорічної Болонського книжкового ярмарку для дітей – Видавництво Старого Лева, видавництво «Пегас», «Астра», «Фонтан Казок», «Ранок».

Нагадаємо, що Дитячий форум у Львові

 відбудеться 12-15 травня у Палаці мистецтв.

Минуло вже 72 роки від Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Перемога над фашистським безумством дісталася дуже дорогою ціною. Та пам’ять про ті події завжди буде жити в наших серцях.

У читальній залі нашої філії пройшла година патріотичного гарту «Роки війни – сторіччя пам’яті» для користувачів юнацького віку. Бібліотекарі розповіли учням БВЗШ №1 про роки окупації в Білій Церкві, героїчні подвиги наших дідів та прадідів.

На завершення заходу присутнім була презентована книжкова виставка «Пам’ять – нетлінна, подвиг – вічний». Всіх загиблих вшанували хвилиною мовчання.

Ні, ніхто не забутий, і ніщо не забуто!

«Читаємо дітям про війну» – таку назву має акція, присвячена 72-річниці Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні, яка стартувала в нашій книгозбірні 3 травня.

Працівники бібліотеки для голосного читання юним книголюбам – учням БНВО «ЗОШ№15 – ДЮСОК» підготували найкращі оповідання, уривки з прозових та поетичних творів українських письменників: Юрія Збанацького, Юрія Яновського, Кузьми Гриба, Дмитра Ткача, Лариси Письменної, Григора Тютюнника, Бориса Комара, Анатолія Давидова, Григорія Кирилюка, Павла Ковальова та твори письменників-краян Андрія Гудими,  Анатолія Гая.

Ксенія Гнуда та Юлія Сидоренко доступно розповіли маленьким читачам про мужність і героїзм Великого народу, який вистояв і переміг у страшній війні 1941-1945 років.

Патріотизму не вчать, його виховують: у сім’ї, школі, бібліотеці. Тому особливу увагу наша книгозбірня приділяє патріотичному вихованню, щоб юне покоління знало історичну ціну сьогоднішнього дня.