Спас - останній медок припас

День пасічника збігається зі святом Преображення Господнього. З особливим нетерпінням чекають цього свята пасічники. Адже для них це особливе свято. Згідно з Біблією, у цей день три апостоли – учні Ісуса Христа, яких він узяв на гору Фавор, побачили свого вчителя під час молитви із ясним, як сонце, лицем і у білому, як сніг, одязі. Звідси і пішла назва свята – Преображення. Апостолам у цей час почувся голос із небес: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайте!».

За два-три дні до свята пасічники «підрізають бджіл» - роблять ревізію бджолосімей. Визначають можливість відбирання меду з вуликів та встановлюють необхідну кількість корму для бджіл на перезимівлю. Крім того, вилучають порожні стільники та об’єднують нечисленні сім’ї.

Увечері напередодні Спаса господар і господиня бралися за найвідповідальнішу роботу – свічникарство. Перед їх суканням господиня вносила зеленосвятське, купальське чи маковійське зілля, а також квіти з пасіки. Господар, виготовивши свічку, просив благословення на людей, худібку, Божих мух (бджілок).

Напередодні Спаса годилося пригостити медом сусідів, приятелів, вдів, сиріт та немічних людей. Частину меду залишали у церкві. Обрядовими стравами на Спаса були пироги з яблуками і мед у сотах. Зі Спасом збігався останній медозбір. А тому казали: «Спас – останній медок припас».

У церкві в цей день разом з плодами (яблуками, грушами, грибами, обжинковими віночками або жмутом жита та пшениці й іншими дарами садів та полів) обов’язково був віск і стільник із медом. Свячений мед і віск зберігали до наступної весни і кидали у першу весняну ситу для підгодовування бджіл.

На цей час припадає і колективний обряд «Братчина». Родина, яка хотіла бути у добрих стосунках з іншою, приносила бджолиний рій. Господар казав: «Це на братчину». Кожен учасник давав клятву допомагати один одному у скруті, брати під опіку дітей одного із учасників братчини, якщо вони раптом осиротіють. Протягом усього сезону сім’ї почергово доглядали бджіл, а напередодні Спаса збиралися гуртом, щоб порівну розділити мед. Обряд братчини мав насамперед глибоке символічно-обрядове значення. Він засвідчував шляхетність, колективізм, моральні якості в середовищі нашого народу.

На Спаса літо зустрічається з осінню. Тому в народі казали: «Прийшов Спас – пішло літо від нас».