День
пасічника збігається зі святом Преображення Господнього. З особливим нетерпінням
чекають цього свята пасічники. Адже для них це особливе свято. Згідно з
Біблією, у цей день три апостоли – учні Ісуса Христа, яких він узяв на гору
Фавор, побачили свого вчителя під час молитви із ясним, як сонце, лицем і у
білому, як сніг, одязі. Звідси і пішла назва свята – Преображення. Апостолам у
цей час почувся голос із небес: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його
слухайте!».
За
два-три дні до свята пасічники «підрізають бджіл» - роблять ревізію
бджолосімей. Визначають можливість відбирання меду з вуликів та встановлюють
необхідну кількість корму для бджіл на перезимівлю. Крім того, вилучають
порожні стільники та об’єднують нечисленні сім’ї.
Увечері
напередодні Спаса господар і господиня бралися за найвідповідальнішу роботу –
свічникарство. Перед їх суканням господиня вносила зеленосвятське, купальське
чи маковійське зілля, а також квіти з пасіки. Господар, виготовивши свічку, просив
благословення на людей, худібку, Божих мух (бджілок).
Напередодні
Спаса годилося пригостити медом сусідів, приятелів, вдів, сиріт та немічних
людей. Частину меду залишали у церкві. Обрядовими стравами на Спаса були пироги
з яблуками і мед у сотах. Зі
Спасом збігався останній медозбір. А тому казали: «Спас – останній медок припас».
У
церкві в цей день разом з плодами (яблуками, грушами, грибами, обжинковими віночками
або жмутом жита та пшениці й іншими дарами садів та полів) обов’язково був віск
і стільник із медом. Свячений мед і віск зберігали до наступної весни і кидали
у першу весняну ситу для підгодовування бджіл.
На
цей час припадає і колективний обряд «Братчина». Родина, яка хотіла бути у
добрих стосунках з іншою, приносила бджолиний рій. Господар казав: «Це на
братчину». Кожен учасник давав клятву допомагати один одному у скруті, брати під
опіку дітей одного із учасників братчини, якщо вони раптом осиротіють. Протягом
усього сезону сім’ї почергово доглядали бджіл, а напередодні Спаса збиралися
гуртом, щоб порівну розділити мед. Обряд братчини мав насамперед глибоке
символічно-обрядове значення. Він засвідчував шляхетність, колективізм,
моральні якості в середовищі нашого народу.
На
Спаса літо зустрічається з осінню. Тому в народі казали: «Прийшов Спас – пішло літо
від нас».
0 коммент.: