На Успіння господар ниву засіває

28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці, яке в народі називають Першою Пречистою. Після цього свята сіяли озимину, вірячи, що допоможе сама Богородиця.

Третій Спас ластівок у вирій відправляє

29 серпня – Третього Спаса, який ще вважають горіховим (якраз починають дозрівати плоди ліщини). Водночас згадане свято називають полотняним Спасом, адже Церква відзначає перенесення Нерукотворного образа Спасителя – тканини, на котрій, за біблійним переказом, відбився нерукотворний лик Ісуса Христа. Тоді селяни влаштовували «полотняні ярмарки, торгуючи тканиною власного виробництва. Третя назва – хлібний Спас – оскільки господині пекли паляниці, пироги з нового врожаю. Тому кажуть: «Третій Спас хліба припас».

На Фрола і Лавра для коней був вихідний

31 серпня – останнього календарного дня літа – поминають святих мучеників, двох рідних братів Фрола і Лавра. Цей день був доволі цікавим у народному побуті українців. Святих Фрола і Лавра вважали покровителями коней. Тому господарі виводили своїх гривастих на луки, чистили, годували з долонь хлібом та цукром. Вороних не залучали до праці, а влаштовували їм своєрідний вихідний.

Бібліотека – це територія творчості! Ми раді бачити у себе всіх, хто любить книгу та творить красу своїми руками!  

Майстер-класи – це не лише рукоділля а й дружнє спілкування, тому на них бібліотекарі завжди намагаються запросити діток-переселенців.  На аукціоні творчих ідей «Фантазія – це завжди модно» сьогодні з’явилися веселі комашки-сонечка.

Під час підготовки до майстер-класів працівники книгозбірні звертаються до різноманітних книг та журналів про рукоділля, які є у фонді нашої бібліотеки, а також шукають різні цікавинки в інтернеті.

Запрошуємо всіх бажаючих поринути у чарівний світ мистецтва на майбутніх заняттях у нашій книгозбірні.

     

З нагоди головних державних свят нашої країни – Дня Незалежності України та Дня Державного Прапора у бібліотеці відбувся інформ-тайм «Україна – це ти і я!».

Під час перегляду відеоролика «З Днем Незалежності, Україно !»
діти мали можливість  побачити минуле і сучасне України. Йшлося і про захисників Батьківщини, які сьогодні відстоюють суверенітет та захищають територіальну цілісність держави.

До Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України були влаштовані перегляди книжкових викладок для читачів «За синє небо, за жовте колосся нашому прапору ми вклонимося» (до Дня Державного ПрапораУкраїни» та «Кроки державності» (до Дня Незалежності України).

Бібліотекарі провели літературну вікторину на краще знання цікавих подій української культури та державної символіки. Діти читали вірші про Україну, гралися.

День Незалежності України – це велике свято для кожного українця! 

Історичний щоденник «За синє небо, за жовте колосся нашому прапору ми вклонимося» розкрив відвідувачам славетні сторінки історії прапора кольору неба й ланів.

23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради України. Після цього його освятив священник УАПЦ Петро Бойко.

Але чому саме ці кольори стали національними символами? Можливо, червоно-чорний стяг більш повно розкривав би суть нашого народу? Адже «червоними і чорними нитками» снувалася доля кожного українця. Немає жодної сорочки чи рушника, де б не було цих кольорів.

Але так склалося історично, що поєднання синього та жовтого на прапорах бере початок ще у добу Галицько-Волинського князівства. Наступні згадки про синьо-жовтий стяг можна зустріти у 19 ст., коли у вжиток входить поєднання двох рівновеликих смуг замість золотого лева на синьому тлі.

У другу річницю Чорнобильської катастрофи у руках Юрка  Волощака на площі Ринок у Львові майорів прапор, якому судилося знову стати державним.  24 липня 1990 року цей державний символ ужу підіймали біля будинку Київради.

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому стягу статус офіційного прапора країни. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, приймати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН, 28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про затвердження державним прапором України національного прапора».

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про День Державного Прапора України

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України постановляю:

1. Установити в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня.

2. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити здійснення комплексу заходів щодо святкування Дня Державного Прапора України.

Президент України                           Леонід Кучма

23 серпня 2004 року

№ 987/2004

П О С Т А Н О В А

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про Державний Прапор України

Верховна Рада України   постановляє:

Затвердити Державним Прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох  рівних за шириною горизонтально розташованих  смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Голова Верховної Ради України                           І.Плющ

м. Київ, 28 січня 1992 року

N 2067-XII

Прапорові барви України

Рекомендаційний список літератури

Кожний народ, маючи свою історію, має свої історичні святині – герб, прапор, гімн. Символіка є втіленням боротьби за самовизначення, це –  історичне надбання народу, частка його етнокультури. Через умовне зображення символіка передає сутність держави, дає уявлення про соціальні цінності державного ладу .

23 серпня відповідно до Указу Президента від 23 серпня 2004 року  «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні свято – День Державного Прапора України.

Державний прапор сьогодні  – одна з офіційних емблем держави, яка символізує її суверенітет. Постанова ВРУ «Про Державний прапор України» від 28. 01. 1992 року постановила: «Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього, нижньої – жовтого, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року в статті 20 закріпила, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний прапор – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого  кольорів.

Поєднання кольорів синього і жовтого може трактуватися багатозначно: це й чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці і достатку, це і поєднання символів життя – Золотого Сонця у Синьому Небі. Однак, головна ідея синьо-жовтого полотнища – це велика Гармонія Неба, Сонця, Землі та всього, що на землі сущого.

Український національно-державний прапор прийшов до нашого народу тернистими шляхами буття. Сьогодні він постійно майорить на будинках  Верховної Ради України, резиденції Президента України, його представників в областях і районах, Кабінету  Міністрів України, у святкові дні – на будинках міністерств та відомств, державних та громадських організацій, комунальних та приватних спорудах.

Синьо-жовтий держаний прапор України піднімається на відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів тощо.

Державний прапор як символ країни, вимагає шанобливого  ставлення до себе. Треба вміти поводитися з прапором в різноманітних ситуаціях. Прапор завжди повинен бути в належному стані, а вразі забруднення чи пошкодження негайно замінюватися. Державний прапор, що став непридатний для подальшого використання має знищуватися гідним чином, через спалення.

Отже, Державний прапор – це прапор миролюбства. Він нагадує нам наше літо, коли небо над Україною таке синє, як Покрови Пречистої Діви, а наші лани такі золоті, як паски на маминому столі.

Пропонуємо Вам за допомогою публікацій, вміщених до рекомендаціного списку «Прапорові барви України» детально ознайомитися з історією Державного Прапора України.

---

Наш стяг –  пшениця у степах
Під голубим склепінням неба…

Конституція України : офіц. вид.: станом на 1 листоп. 2010 р. : / Україна. Конституція. – К. : ЦУЛ, 2010. – 88 с

Про День Державного прапора України : [Указ від 23 серпня 2004 року

 № 987/2004] // Офіц. вісн. України. – К., 2004. – № 35. – С. 42.

Бібік, Н. М. Зростаймо громадянами : розповідь про Конституцію України /Н. М. Бібік, М. М. Вівчарик, М. М. Україна: від етносу до нації : навч. посіб. / М. М. Вівчарик. – К. : Вища шк., 2004. – 239 с.

Вівчарик, М. М. Українська нація: витоки, становлення і сьогодення : навч. посіб. / М. М. Вівчарик, В. П. Капелюшний. – К. : Олан, 2003. –

280 с.

Лановик, Б. Д. Становлення незалежної України / Б. Д. Лановик // Історія України. – К., 2006. – С. 502–503.

Статті

Він – як літо: блакитне небо, золоті ниви... : [за президент. указом 23 серп. 2006 р. вперше святкується День Держ. прапора України ] // Уряд. кур'єр. – 2006. – 23 серп. – С. 1.

До питання про національний прапор // Шк. б–ка. – 2007. – № 7. – С. 11.

Кавун, О. Хто історію творить : [13 черв. 1990 р. над будинком Житомир. міськради було піднято синьо-жовтий прапор] / О. Кавун // Голос України. – 2006. – 23 серп. – С. 11.

Ковальчук, П. Державні символи України / П. Ковальчук // Позаклас. час. – 2005. – Лип. (№ 13/14).– С. 39–40.

Кумейко, О. В. Державні та народні символи України / О. В. Кумейко // Шк. б-ка. – 2004. – № 2. – С. 65–67

Литвин, Н. М. Символіка незалежної держави / Н. М. Литвин // Позаклас. час. – 2005. – № 17. – С. 29–30.

Мельник, Т. М. Державний прапор / Т. М. Мельник // Позаклас. час. – 2005.– Січ. (№ 1/2). – С. 40–42.

Панченко, Н. Державні символи України / Н. Панченко // Позаклас. час. – 2005. – Вересень (№ 17). – С. 25–28.

Письмена, О. В. Українська символіка / О. В. Письменна // Позаклас. час. – 2003. – № 1. – С. 39–40.

Півперек, С. Перебріхуючи слова і спотворюючи зміст / С. Півперек // Урок укр. – 2007. – № 9/10. – С. 36–37.

Скрипник, В. «Червоне пішло – і аура змінилася у місті...» : [синьо-жовте знамено, розміром 6 на 3 метрів – один з голов. експонатів виставков. музейн. реліквій Вінниці] / В. Скрипник // Голос України. – 2006. – 23 серп. – С. 11.

Усатенко, Т. Символічне осягнення українського світу / Т. Усатенко // Почат. шк. – 2005. – № 10. – С. 54–58.

Філіпчук, Н. Ініціатором підняття синьо-жовтого прапора був народ / Н. Філіпчук // Голос України. – 2007. – 24 лип. – С. 3.

Чебоненко, Г. М. Герб, прапор, гімн – державні символи України / Г. М. Чебоненко // Розкажіть онуку. – 2006. – Черв. (№ 11/12). – С. 8–9.

Шестаков, А. Шлях двох кольорів – синього і жовтого / А. Шестаков // Україна. – 2008. – № 11. – С. 58–60.

Електронні ресурси:

"Державний прапор України – святиня нашого народу" [Електронний ресурс]. – URL : http://maidanua.org/. – Назва з титул. екрану.

Державний прапор України: становлення кольорової гами [Електронний ресурс]. –URL : http://lihamolodi.ukrhromada/. – Назва з титул. екрану.

Згідно з Конституцією державними символами України є: Державний Прапор [Електронний ресурс]. – URL: http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/268.htm/. – Назва з титул. екрану.

Прапор України : матеріали з Вікіпедії – вільної енциклопедії України [Електронний ресурс]. – URL: http://uk.wikipedia. – Назва з титул. екрану.

Державний Прапор України в поезії

Василенко, С. Символ України : вірші / С. Василенко // Укр. культура. –2005. – № 3/4. – С. 39.

Драч, І. Небесно-золотий наш стяг… / І. Драч // Анатомія блискавки : поезіі, проза / І.Ф. Драч. – Х., 2002. – С. 362.

Коссович, М. Прапор України / М. Коссович // Український декламатор : зб. віршів для укр. молоді / упоряд. : Н. Зінкевич, О. Зінкевич. – К., 2006. – С. 163.

Крищенко, В. Прапор України / В. Крищенко // Літ. Україна. – 1992. – 14 трав. – С. 4 ; Позаклас. час. – 2003. – № 1. – С. 39.

Лисовецька, Х. Розмова під прапором / Х. Лисовецька // Український декламатор : зб віршів для укр. молоді / упоряд. : Н. Зінкевич, О. Зінкевич. – К., 2006. – С. 156–157.

Олійник, Б. Парад перед брамою вічності / Б. Олійник // Трубить Трубіж : вірші та поезії / Б. Олійник. – К., 1998. – С. 35–36.

Павличко, Д. 24 серпня 1991 року / Д. Павличко // Ялівець : поезії / Д. Павличко. – К., 2004. – С. 199–200.

Поклад, Н. Прапор / Н. Поклад // Український декламатор : зб. віршів для укр. молоді / упоряд. : Н. Зінкевич, О. Зінкевич. – К., 2006. – С. 151.

Фурсенко, Р. Під прапором України / Р. Фурсенко // Голос України. – 2007. – 23 серпня. – С. 3.

Шевченко, Т. Г. Гайдамаки : [поема ] / Т. Г. Шевченко // Кобзар. – Х., 2001. – С. 131–138.

Юркова, О. Це прапор – дивоцвіт : [вірш про укр. прапор Ю. Загорського-Залети “Негода. Наче хвилі у Дніпрі…”] // Голос України. – 2006. – 23 серп. – С. 10.

Сьогодні, 17 серпня, Кузьмі Скрябіну могло б виповнитися 50 років. На «Зірковій історії» бібліотекарі разом із відвідувачами згадували яскраві факти з життя музиканта.

2 лютого 2015 року всі новинні сайти і ранкові ефіри сколихнула страшна новина – загинув Кузьма Скрябін. Смерть Андрія Кузьменка називають непоправною втратою. Люди, які його знали, розповідають: він був оптимістом, вмів жартувати над іншими й собою, був надзвичайно принциповою, порядною людиною. А ще – дуже простим, таким, якого не вразила «зіркова хвороба».

  Є вислів, що людина живе доти, доки про неї пам'ятають інші. У Кузьми залишилася ціла армія шанувальників: як серед звичайних людей, так і артистів. Багато музикантів кажуть, що філософія пісень Скрябіна прямим чином вплинула на їхню творчість і становленні особистості в цілому. Що ж, у цей день хочеться згадати найяскравіші життєві моменти Кузьми Скрябіна, його людські якості і внесок у розвиток української музики. Для деяких артистів творчість Андрія Кузьменка служить джерелом натхнення. Наприклад, ще за життя Кузьми співак Іван Дорн зробив кавер на його пісню "Танець пінгвіна", з яким кілька років тому виступив на міжнародному конкурсі молодих виконавців популярної музики "Нова хвиля".А нещодавно український гурт "АНТИТІЛА" переосмислив в музичному плані пісню Скрябіна "Люди, як кораблі", випустивши на неї кліп.

Також Кузьма всіляко допомагав бійцям із зони АТО, часто відвідував госпіталь і при цьому не боявся сказати, що сам йти воювати не готовий:

«З мене вояка такий собі. З моїми грижами, вирізаними мізками, я там буду рівно півгодини і на тому закінчиться моя бравада військова. А в тилу я досить потужний чувак».

Не можна не згадати, що Кузьма займався і благодійною діяльністю –допомагав дитячим будинкам і хворим дітям. На даний момент дружина Андрія Кузьменка заснувала фонд на честь покійного чоловіка, і продовжує займатися благодійністю.

1 лютого 2015 року, за день до загибелі, Кузьма Скрябін презентував новий кліп на пісню"Дельфіни".

"Укрпошта" презентувала поштову марку до 50-річчя від дня народження лідера гурту "Скрябін" Андрія Кузьменка

Марка отримала назву "Андрій Кузьменко. 1968-2015 (Скрябін)", повідомляє "Укрпошта".

Зазначається, що основою для марки стало фото співака, зняте фотографом Оленою Божко. Марка випущена тиражом 130 тисяч примірників, її номінал – 9 грн.

 ЦІКАВі ФАКТИ З ЖИТТЯ КУЗЬМИ СКРЯБІНА:

                          

Кузьма запам'ятався веселим та добрим музикантом з унікальним почуттям гумору.

1. Мріяв стати водієм сміттєвоза. Вважав, що це "романтично".

2. Любов до музики прищепила мама – вчителька музики.

3. Є автором гурту "Пающие трусы" та першим вчителем гурту DZIDZIO.

4. Першим поштовхом до меломанії була пісня The Beatles Lady Madonna

5. Вдома тримав автомат, аби у випадку нападу захистити родину від агресорів.

6. Зізнався, що у 2004 році агітував за Януковича, бо його "змусило" керівництво каналу, де він працював у ті часи.

7. Є автором книги-автобіографії "Я, Побєда і Берлін". Вона мала шалену популярність, кілька разів перевидавалася.

8. Завжди приховував свою дружину від журналістів.

9. Присвятив подіям в Україні революційний хіт "Революція у вогні", який під час буремних подій на Майдані відмовлялися крутити радіостанції. 

Минуло три роки, як пішов із життя видатний український музикант Андрій Кузьменко, лідер гурту «Скрябін». Він був одним із найчесніших і найвідвертіших людей в українському шоу-бізнесі. Кузьма завжди прямо висловлював свою громадянську позицію, брав участь у найрізноманітніших проектах: був ведучим, шоуменом, зіркою, письменником і музикантом. Красивий, розумний, талановитий, іронічний – Кузьма Скрябін назавжди лишив слід в історії музики незалежної України. На його піснях і хітах виросли цілі покоління, а його творчий шлях був яскравим і по-своєму унікальним. 
17 серпня 2018 року Андрію Кузьменку виповнилося б 50 років...

Кузьменко,О. Моя дорога  птаха : мамина книжка / Ольга Кузьменко . – Львів: Вид-во Старого Лева, 2015. – 45 с.

«Моя дорога птаха» - це книга, в якій пульсує суцільна емоція, живий нерв. Вона умовно розділена на три частини - своєрідний фотоальбом як обрамлення до маминої розповіді про Андрія Кузьменка, його казка «Тарасик, тролейбус і святий Миколай» і підбірка текстів його пісень. Але насправді це слова, які мама просто не могла не сказати про свого сина, про свою найдорожчу птаху, про те, яким він був і яким завжди буде для неї.

   Скрябін Кузьма. Я. «Побєда» і Берлін / Кузьма Скрябін. – Харків: Фоліо,2006. – 223 с.

Ця книжка — літературний дебют відомого українського співака Андрія Кузьменка (Кузьми), лідера  групи «Скрябін», який загинув в автомобільній аварії 2 лютого 2015 року.

До збірки увійшли дві повісті, а також тексти відомих пісень групи. Перша повість — «Я, “Побєда” і Берлін» — проникнута яскравим почуттям гумору, веселим настроєм і, напевне, розсмішить навіть дуже серйозних читачів. Події відбуваються навколо старого і пошарпаного автомобіля марки «Побєда», на якому Андрій зі своїм другом Бардом подорожують до столиці Німеччини.

Друга повість — «Місто, в якому не ходять гроші» — зовсім інша за жанром. Це невесела історія про дівчину Алісу, яка через збіг обставин опинилася в жахливому місті, де панують людинонена­висництво, нечувана жорстокість і нелюдські порядки, — місті, з якого немає дороги назад.

За вікном плакав нудний дощ,
Всім розказував про свою біду,
Налий, налий, налий,
Налий нам двом,
Давайте вип’єм за тих,
Кого нема з нами зараз тут.

Боже, чи добре їм там?
Чи посміхались вони,
Коли до себе Ти їх брав?
Пусти мене
Хоч краєчком ока подивитись на них,
Пусти мене,
Я скажу два слова ті, що не встиг.
Пусти мене... Пусти мене...
Пусти!

Відповів мені мудрий Бог
Вічним небом і золотом зірок:
Ти не спіши, слухай, тільки не спіши,
Піднятися до мене встигнеш ти завжди.
Поки ти ще серед людей –
Навчися цінувати кожен новий день,
Навчи людей любити цей світ
Та не тільки себе,
Навчи людей радіти завжди,
Коли сонце встає.
Навчи мене! Навчи мене!
Навчи!
Велике щастя - зустрічати новий день! 

14 серпня на свято Маковея працівники бібліотеки для широкого загалу користувачів підготували народознавчий етюд «Смакуйте мед і будьте здорові».

 У читальній залі представили яскраву виставку-інсталяцію з відповідною назвою. Ознайомили присутніх з традиціями і звичаями святкування Маковія в різних куточках України.

Наймолодші читачики ромської національності з цікавістю розглядали букет-маковійку (так його називають у народі), який складений із непарного числа рослин, в якому мають бути завжди присутні великі достиглі голівки маку, але не менше як 7 штук, бо було семеро братів Маккавеїв.

Гості смакували свіжо викачаним медом з «шуликами», печеними коржами з розтертим маком, ділилися родинними рецептами їх приготування

Шануймо свята свої на святій українській землі!