Сліди
Сліди, сліди… Накреслені,
накапані,
Натоптані, надовбані, чужі
–
Сліди на серці та сліди в
душі…
Невпевнені, рішучі,
наполохані,
Оглушливі, німі – страшні
сліди!
Слова і сторінки
археології
З минулого до нас, від нас
– туди.
Мов чорні промені, ідуть
сліди,
Бурхливості життя і животіння,
Зажерливості, злоби,
сліпоти.
Нащадки!
Ви – плавці дзвінкої
повені –
Ви будете знаходити не
раз,
Вивчати їх – сліди
оцементовані,
Читати їх – читати час і
нас.
Я вірю, що знайти тоді
удасться вам
Не тільки пил обпалених
століть,
А поверх сліду чобота
солдатського –
Дитячої ноги нетлінний
слід.
Михайло Чхан
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
0 коммент.: