Дай Андрію знати яку долю мати


Має український народ свої звичаї, традиції, обряди, свята, ритуали, що вироблялися протягом століть і освячені віками. Серед грудневого народного календаря одним з найцікавіших є свято Андрія Первозванного. Воно припадає на 13 грудня. Звичаї та обряди в день цього святого мають дохристиянський характер: ворожіння, заклинання, ритуальне кусання калити, гуляння, танці, парубоцькі пустощі.


12 грудня для учнів 8-Б (класний керівник Світлана Полінога) та 8-В класів (класний керівник Олена Головань) БНВО «ЗОШ№15-ДЮСОК» фахівці книгозбірні №3 провели інтерактивну програму «Як колись на Київщині Андрія святкували» спільно з бібліотечними працівниками технолого-економічного коледжу НАУ – Ольгою Кофановою, зав. бібліотекою та провідним бібліотекарем, завідувачкою зразкового музею народного побуту Київщини Наталією Костенко. На святі була присутня громадська діячка Вікторія Рудешко.


Дійство розгорнулося в читальній залі, де на гостей чекала різнопланова програма. Пані Наталія розповіла учасникам історію свята. Колоритності додало містичне дійство, як  ворожіння. 


Тут дівчата мали змогу зазирнути у майбутнє. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю. 



Юнки активно брали участь у ворожінні: витягаючи магічні записки дізнавались про ім’я майбутнього чоловіка, його професію, хто перший вийде заміж, як буде жити – в бідності чи багатстві.




Не обійшлося і без головного атрибуту свята – калити. Це обрядовий корж з діркою в середині. Вона випікалася завжди солодкою, з медом, і запікали її так, щоб відкусити було важко.








Ось так з року в рік працівники бібліотеки стараються передати молоді давні народні традиції, згуртувати дітей і навчити радіти життю. І головне, щоб вони і надалі не пішли в забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам’ять про минуле, тож бережімо цю прекрасну і невичерпну скарбницю народних свят.


0 коммент.: