Цілюща сила меду

Бджола і мед – давні супутники в житті людини. Численні історичні пам’ятки свідчать про те, що вже первісна людина знала про корисні властивості  меду й воску та успішно використовувала їх з лікувальною метою. Перші свідчення про мед, котрий застосовується для медичних цілей, датується часом стародавньої  Месопотамії. Бджільництво − одна з найдревніших галузей людської діяльності. Мудреці кажуть, що мед − це продукт вічності. Він має один з найвищих показників терміну зберігання серед харчових продуктів. Вчені дослідили, що знайдений у гробницях фараона, запечатаний в глечиках мед,  до цього часу залишається їстівним і придатним для вживання. Мабуть, нікого не треба переконувати, що то був мед справжній, натуральний.

Енергетична цінність меду перевищує енергетичну цінність ікри, м’яса, риби. Мед – це  і їжа, і здоров’я і краса.

Медоносні бджоли в природних умовах живуть у дуплах дерев, розколинах скель та інших подібних захищених місцях.

Бібліотекар Юлія Сидоренко запропонувала школярам пригадати улюблені книги дитинства, в яких казкові герої полюбляли їсти мед.

День пасічника – професійне свято бджолярів – в Україні почали відзначати з 1997 року і святкується воно щорічно 19 серпня.

 Цього ж дня люди відзначають Спаса, Преображення Господнього, яке в народі відоме як Яблучний Спас. За древнім церковним звичаєм на Преображення святять яблука, груші, сливи, виноград та мед. Пасічники освячують вулики перед настанням холодів, щоб бджоли добре перезимували. Аромат меду визначається джерелом нектару, з якого він виготовлений. Мед липи тонкий, гречаний мед сильий і пряний, а евкаліптовий мед має ментоловий присмак.

На землі налічується 20 000 видів бджіл, і лише невелика їх частина робить мед.

  В Україні поширені сорти меду  гречки, липи, соняшника, еспарцету, конюшини, буркуну, білої акації, ріпака та інших рослин. Кожний має своєрідний смак, колір, відрізняється вмістом цілого ряду речовин, проте за хімічним складом всі сорти квіткового меду дуже близькі.