Жив в Узині хлопчина...

 

Павло Попович народився на Київщині 5 жовтня 1930 року у місті Узин Білоцерківського району. Його дитинство не відрізнялося чимось особливим від дитинства мільйонів хлопчаків його покоління. Можливо і не став би він зіркою світового значення, якби не одна деталь.

«Під Узином є великий аеродром, а тому я мріяв ще змалку стати льотчиком і обов'язково – винищувачем», – розповідав Павло Романович.

Повоєнні роки були найскладнішими у житті Павла. Павлу Поповичу довелося працювати на цукровому заводі у нічну зміну, а після зміни, о дев'ятій годині ранку, бігти до школи. Він був не лише мрійником, умів не тільки чогось прагнути, а й досягати. До війни закінчив чотири класи школи – вчився лише на відмінно.

Вперше переступив поріг Магнітогорського аероклубу у 1950 році. І в цьому ж році вперше піднявся в небо на літаку У-2. Після закінчення льотного училища освоїв польоти на найпотужніших на той час літаках МіГ-17. Став професійним льотчиком.

Попович під час польоту 14-15 серпня 1962 року

12 серпня 1962 року, вперше в історії, українець Павло Попович стартував у космос на кораблі «Восток-4». Разом з Андріяном Ніколаєвим, який полетів днем раніше на «Востоці-3», Павло Романович 48 разів облетів навколо Землі! Тоді вперше було встановлено радіозв'язок по лінії «космос-космос» та проведено телевізійний репортаж безпосередньо з космосу. Разом з Андріяном Ніколаєвим вони здійснили перший у світі груповий політ двох космічних кораблів. На орбіті вони знаходилися на відстані чотирьох-п'яти кілометрів один від одного.

Вперше в космосі прозвучала українська пісня «Дивлюсь я на небо» у виконанні Поповича, яку він присвятив нашому земляку, генеральному конструктору С.П. Корольову.

По закінченню Військово-повітряної академії імені Миколи Жуковського, Попович вдруге полетів у космос в 1974 році. Долаючи тяжіння, корабель «Союз-14» відірвався від Землі, щоб зістикуватися зі станцією «Салют-3». На станції Павло Романович перебував разом з космонавтом Юрієм Артюхіним. Політ мав лише військову мету.

Попович, Гагарін і перша жінка-космонавт Валентина Терешкова

За радянських часів постійно обирався депутатом Верховної Ради України:  виборцям подобалося, як оперативно, по-військовому, вирішував справи їх депутат. Після розпаду Радянського Союзу Україна стала незалежною державою. Павло Романович беріг все, що пов'язано з рідною Україною. За його ініціативи у Москві створили Клуб космонавтів-українців, де вивчали нашу історію ракетної техніки. Павло Попович став шостою людиною на планеті, що була в космосі. Сам Попович називав себе «першим космонавтом-українцем».

30 вересня 2009 року в Гурзуфі серце П. Р. Поповича перестало битися. Він
народився на українській землі і востаннє побачив небо України.